Page 218 - 4444

соціально злагоджене колективне співжиття, побудоване на засадах раціо-

нального вирішення передусім проблем власності й влади, та безмежний

розвиток індивідуальності. Дороговказами, що визначають перспективний

цивілізаційний розвиток особистості, є мудрість - діяльність - культура -

свобода. Мабуть, можливі й інші віхи перспективного розвитку особистості.

Проте на запитання, чи є вони цивілізаційними, має відповісти майбутнє.

16.3 Навіть дуже конспективний розгляд історії в її людському вимірі

переконує, що тільки так - йдучи не від соціальних інституцій, а від людини, -

можна відкрити історію як смислову пов'язаність подій, тобто як особливий світ.

Визнаючи принципову можливість смислу за кожною подією історії, ми тим

самим надаємо кожній із них право запитувати про наявність їх спільного

смислу. Це запитання ми ніяк не можемо обминути, якщо хочемо мати цілісне

уявлення про історію як істотний вияв людського буття. Соціальна філософія

вивчає складну та розгалужену систему регуляції соціальних стосунків людей. У

пошуках ефективних засобів досягнення суспільної злагоди вона аналізує

регулятивні можливості тих чи інших інститутів, порівнює їх, визначає сферу

застосування, конкретно-історичну зумовленість та доцільність. До системи

регулятивів життєдіяльності індивідів та соціальних груп відносять передусім

такі соціальні інститути, як традиція, звички, татем і табу, релігія і мораль,

культура, політика, право тощо. Виконуючи свої функції, вони взаємодіють.

Складається своєрідна система регулятивІв, що дозволяє підтримувати

громадський порядок, суспільну злагоду, дисципліну громадян, їх

взаємозумовлене ставлення один до одного і до суспільства.

Система регулятивів суспільної життєдіяльності людей має конкретно-

історичний характер. Вона не з'явилася одразу у сукупності всіх складових

частик і форм їх взаємодії, а формувалася поступово як відповідь на потребу
забезпечення все більш складних і розгалужених суспільних відносин. Система

регулятивів суспільної життєдіяльності людей має соціально-практичний
характер та зумовленість. Кожен інститут цієї системи зумовлений практичною

потребою людей досягти взаєморозуміння в тих чи інших сферах життя, в тому
чи іншому аспекті його виміру.

217