Page 219 - 4444
P. 219

Регулятивні  механізми  -  продукт  суспільної  (колективної)  суспільно-

               творчої життєдіяльності людей. Головний шлях їх формування - метод спроб та

               помилок,  засіб  -  народна  мудрість,  що  відокремлювала  "зерно  від  полови",

               джерело — суспільно-історична практика.

                     Історія  розвитку  регулятивних  механізмів  функціонування  соціуму  -

               надзвичайно цікава, хоч і суперечлива. Одні з них на сьогодні майже втратили

               свої регулятивні властивості (наприклад, татем і табу), інші, навпаки, посилили

               їх, хоч, здавалося б, підстав для цього в суспільстві немає (наприклад, релігія).

               Особистість  в  них  також  має  неоднакове  становище,  неоднаковий  рівень

               внутрішньої  свободи.  У  кожному  з  пізніших  інститутів  особистість  мала,  як

               правило, більший діапазон свободи, що надавало можливість узгоджувати її дії з

               іншими,  зберігаючи  свою  індивідуальність  у  системі  виконання  вимог

               суспільної регуляції.

                     Одним  із  перших  (якщо  взагалі  не  першим)  регулятивним  механізмом

               людської життєдіяльності був феномен тотемізму (татем і табу), що базувався на

               міфологічній  свідомості  й  функціонував  здебільшого  як  категорична  заборона

               певних дій чи вчинків, порушення якої ніби-то неминуче призводить до тяжкої

               кари  і  навіть  до  смерті.  Тотемізм  базувався  на  вірі  в  спільне  походження  і

               кровну спорідненість даної родової групи людей і певного виду тварин, рослин,

               птахів тощо. В цій формі свідомості відбилося інстинктивне відчуття людиною

               органічної  єдності  з  природою.  Предки  людини,  визначені  міфологічною

               свідомістю в якості тотему, вважались священними і недоторканими істотами.

                     Історичними  послідовниками  тотемічної  системи  регулятивів  функціо-

               нування та розвитку соціуму були два відносно самостійні і разом з тим глибоко

               пов'язані між собою механізми: релігія і мораль. Інколи в цю систему вводять


               ще  й  мистецтво.  Проте,  оскільки  воно  виконує  дещо  іншу  функцію,  у  якості
               регулятивного механізму соціуму ми його не розглядаємо, хоч, звичайно, йому


               притаманні  певні  регулятивні  особливості.  Нині  наука  не  може  відповісти  на
               запитання,  яка  форма  регуляції  виникла  раніше:  релігія  чи  мораль.  Напевно,


               вони формувались водночас на засадах розвитку і розпаду тотемічної свідомості
               до рівня її внутрішньої рефлексії.




                                                              218
   214   215   216   217   218   219   220   221   222   223   224