Page 220 - 4444

Органічне єднання правових регулятивів з державними структурами

формує ще один якісно новий механізм регуляції функціонування та розвитку

соціуму, який дістав назву політики (грецьке politika - мистецтво управління

державою). Вважаючи людину політичною істотою, Аристотель намагався

знайти такий механізм суспільної організації, який би адекватно відображав

політичну природу людини. На його думку, такий механізм уособлюється в

державі. Політика — це участь у справах держави. Як регулятивний механізм

функціонування та розвитку соціуму політика охоплює насамперед відносини

між великими соціальними групами - класами, націями, народностями.

соціальними гоупами, стратами тощо. Разом з тим вона не цурається

особистості. Суб'єкт суспільного розвитку - це індивіди та соціальні спільності.

Політика стосується всіх людей разом І кожної особистості зокрема.

Політика - соціальний феномен, що складається з різних (матеріальних,

соціальних, духовних) підрозділів суспільного життя. Вважається, що цей

феномен охоплює такі елементи, як політична свідомість (масова та індиві-

дуальна); політичні відносини, явища та процеси; політичні інститути та

установи; політичні норми. Сукупність політичних інститутів та установ, які

взаємодіють між собою з метою впровадження в життя певних політичних ідей,

норм, установ, називається політичною організацією суспільства. Первісна

людина не знала ніякої політичної організації, соціальні відносини ре-

гулювалися традиціями, мораллю, релігією тощо. З появою приватної власності

і класів, з'являються держава і право. Про політичну організацію соціуму можна

говорити лише з моменту виникнення держави.

Політична історія людства є надзвичайно складною і багатогранною.

Народжувались і гинули найрізноманітніші у групування, союзи, інститути,

установи. Держава не залишалася головним суб'єктом політичної організації
суспільства. Змінювались її форми, типи, але... держава залишалася. Більше

того, вона поставала домінантним механізмом регуляції соціуму. Державна
політика підпорядковувала собі всі інші регулятивні механізми, які хоч і не

обмежуються державним регулюванням (наприклад, в демократичних сис-
темах), все ж змушені зважати на його вимоги та норми. Держава - головний

219