Page 206 - 4444
P. 206

Але  чи  зберігаються  в  сучасній  історії  ті  функціональні  характеристики

               класів,  на  яких  наполягав  Маркс  і  його  послідовники?  На  це  питання  ми  від-

               повімо  коли  будемо  розглядати  проблему  аналізу  всезагальних  законів  фун-

               кціонування суспільства.  Поки що обмежимося зауваженням,  - що суспільний

               розподіл  праці  й  економічний  розподіл  власності  не  являються  єдиними

               підставами  групової  диференціації  суспільства.  До  таких  основ  необхідно

               віднести найважливіший феномен культури.

                     Культурна диференціація соціальних груп. Феномен культури  по різному

               інтерпретується  соціальними  філософами  і  соціологами.  У  даному  випадку

               розрізняють.два  основних  підходи  до  визначення  культури  які  можна  було  б

               назвати атрибутивним І структурним.

                     У першому випадку культура зводиться до інтегральної властивості або до

               стану людської діяльності. При цьому одні дослідники вважають, що саме вона

               відрізняє соціальну діяльність від досоціальних форм активності. Так, культура

               може  трактуватись,  наприклад,  як  властивість  артефактності,  або  здатність

               людської  діяльності  конструювати  і  створювати  явища,  які  відсутні  в

               нерукотворній  природі.  Інші  дослідники  розглядають  культуру  не  як  уні-

               версальну  властивість,  а  як  історичний  стан  конкретних  форм  діяльності  (і

               здійснюючих їх суспільств). У цьому випадку культура як орієнтація діяльності

               на  ті  чи:  інші  цінності  (наприклад,  релігійний  чи  світський  гуманізм)

               розглядається як історичне завоювання людства, що виникає на певному етапі

               його розвитку і розрізняє суспільства культурні від суспільств "некультурних"

               чи "докультурних".

                     У  другому  випадку  культура  розуміється  як  деяка  частина,  структурна

               компонента суспільства і асоціюється з самими найрізноманітнішими явищами і


               процесами.  Це  перш  за  все  сукупність  матеріальних  і  духовних  продуктів
               людської  діяльності,  що  мають  "музейне"  значення  й  ілюструють  технічні,


               художні  й  інші  досягнення  людства  на  складному  шляху  його  розвитку.  Це  і
               сукупність  "вищих"  людських  цінностей,  що  визначають  і  виражають  кінцеву


               мету  людського  існування  в  історії  (Добро,  Істина,  Краса,  Справедливість
               Тощо).




                                                              205
   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211