Page 203 - 4444

аналізу процесів розподілу форм, засобів і результатів сумісної діяльності

людей між її учасниками. Отже, колективна за своїм характером сумісна дія-

льність людей може бути успішною лише в тому випадку, якщо вона правильно

розподілена між її учасниками.

Найпростішою формою розподілу діяльності між її учасниками є коопе-

рація праці в рамках однорідного за своїми операціями процесу. Мова йде не

тільки про підвищення шляхом кооперації індивідуальної продуктивної сили,

але і про створення нової продуктивної сили, яка за власною сутністю е "масова

сила",

Складнішою формою розподілу діяльнісних зусиль є розподіл праці який

може виступати як розподіл різних операцій (наприклад, серед учасників

колективного мисливства) чи як розподіл самостійних видів і навіть типів

виробництва, що супроводжуються взаємообміном їх продуктами.

З виникненням публічної влади система ролей у соціальній діяльності

доповнюється системою статусів, у якій виражається нерівний характер вза-

ємних прав і обов'язків між людьми, здібність одних з них "привласнювати

волю" інших, віддаючи розпорядження, обов'язкові до виконання. Завершеності

ця стратифікація набуває з виникненням інституту держави, заснованого на

професійності соціального управління всіма справами самодостатнього

колективу, включаючи оптимізацію його зв'язків з іншими суспільствами.

Створені розподілом живої праці групи розрізняються на професійні у

сфері виробництва і спеціалізовані у сфері побутового самовідтворення людей

(наприклад, сім'я), а також на "монофункціональні" і "поліфункціональні".

Феномен соціальних класів. Розглядаючи процес розподілу сумісної ді-

яльності між її суб'єктами, важливо зрозуміти, що такий розподіл не обме-

жується актами живої праці, але допускає розподіл його предметних засобів,
народжуючи важливий феномен суспільного життя, що іменується власністю.

Категорія "власність", розглянута в самому широкому соціально-
філософському розумінні, позначає відношення з приводу привласнення лю-

дьми якихось значимих соціальних явищ, здатність володіти ними й відчу-
жувати їх (залишаючи за собою чи делегуючи іншим можливість розпоря-

202