Page 204 - 4444

дження або користування). Важливо увиразнити, що власність представляє

собою не саме явище, яке належить людині (як це виходить з побутового

значення терміну тоді, коли власністю називають об'єкт володіння), і не

суб'єктивний зв'язок між людиною і предметом власності, а суспільні відносини,

що виникають між людьми з приводу використовування об'єктів і надають їм

(людям) статус власників чи позбавлених власності.

Власність ми розглядаємо як явище реальне, тобто існуюче поза людською

свідомістю. Значна частина філософів використовує не матеріальність

економічних відносин як доказ ідеальної природи цього феномена розглядаючи

його як сукупність духовних значень, що регулюють процес розподілу.

Всупереч такому підходу звернемо увагу на розрізнення власності як еконо-

мічних відносин, стійкий відтворюючий зв'язок між людьми, і власності як

юридичний феномен, вольове вираження і закріплення реальних зв'язків у

дистрибутивних нормах права. В абстрактно широкому розумінні власності як

відносин "розподілу взагалі" її об'єктом можуть бути найрізноманітніші явища

суспільного життя. Так, власність може розповсюджуватись і на суб'єктів, і на

владу проте перш за все власність виступає як відносини між людьми з приводу

предметного багатства, що утворюють економіку- сукупність стійких

відтворюючих суб'єктів об'єктних зв'язків, виникаючих у процесі розподілу між

людьми упредметнених умов, засобів і продуктів людської праці. Ще раз

зауважимо, що економіка представляє собою не тип людської діяльності, а тип

розподільчих відносин між людьми, що її здійснюють. У цьому аспекті свою

економічну інфраструктуру мають всі сфери суспільного життя людей.

Кожне із суспільств може володіти своїм типом економічного устрою, чи

економічним укладом суспільного життя, в основі якого лежать особливі

виробничо-економічні відносини між людьми. На відміну від майнових від-
носин, що складаються з приводу розподілу предметів "непродуктивного"

споживання (житло, побутова техніка, предмети домашнього вжитку), виро-
бничо-економічні відносини виникають з приводу розподілу умов, предметів і

засобів суспільно необхідної праці в усіх її формах і в цій якості завдають
вагомий вплив на сумісну діяльність людей.

203