Page 181 - 4444

Отже, діяльність і спілкування - загальні необхідні умови соціального. І хоч

його осягнення потребує проникнення в таємницю культури, соціальних

інститутів, вибору, чуттєвості тощо - його початок коріниться саме в діяльності і

спілкуванні; саме вони постають в якості тих наріжних каменів, на яких

зводиться будівля соціального, базується суспільство як особливий феномен

дійсності, як підсистема об'єктивної реальності

14.2 Як відомо, ідея про те, що людина виділена з природи, закріпилась не

тільки в релігійній, але і в науковій свідомості, яка розділилась на науки про

людину і науки про природу. Цікаво, що усвідомлення людиною свого

протиставлення природі виражалось на протязі її історії по-різному. Предметом

суперечок різних шкіл до цього часу є питання про те, що саме виділяє людину і

створений нею світ із царства природи. Розглянемо це питання.Справа в тому,

що будь-який об'єкт оточуючої нас дійсності володіє множиною властивостей, і

далеко не кожна з них важлива для виявлення його сутності. Наприклад, будь-

яка людина становить собою тілесну істоту, яка володіє - подібно камінню,

деревам чи тваринам - певною масою і протяжністю, і може бути співставлена з

реаліями природи з цього боку. Але якщо, бажаючи показати, чим відрізняється

людина від тварини, ми скажемо, що вона тяжча метелика І легша слона, вища

мурахи і нижча жирафи, навряд чи подібна констатація задовольнить будь-кого.

Очевидно, що маса і протяжність не є в даному випадку властивостями, що

відокремлюють Homo sapiens з царства живої природи. Зрозуміло, що такими

можуть бути тільки істотні його властивості, тобто такі ознаки, які не просто

відрізняють людей від природних об'єктів у любій заданій проекції

розпізнавання, але роблять Homo sapiens тим, ким він є, створюють його якісну

визначеність, самототожність, або "самість" як говорять філософи. Треба

сказати, шо вся багатоманітність об'єкта нашого світу розподіляється на два
типи - якісно гомогенні об'єкти, які належать лише одному із "царств буття", що

утворюють наш світ, і якісно гетерогенні об'єкти, які поєднують у собі декілька
різноякісних начал, одне з яких є визначальним, "лицьовим" для об'єкта.

Прикладом якісно гомогенних об'єктів можуть бути найпростіші явища неживої
природи, властивості яких повністю визначаються речевно- енергетичними

180