Page 177 - 4444
P. 177
політичних інститутів ("німецьке суспільство", "українське суспільство" тощо).
Суспільством, також, можуть називати групи людей, пов'язаних спільністю
походження і стану (наприклад, дворянське суспільство, "бомонд", до якого
недопущені люди «неродовиті»); "спільноти за інтересами", або групи людей,
пов'язаних спільним заняттям (спортивні товариства, товариства любителів
хорового співу); неформальні малі групи, чи "компанії" людей, пов'язаних
особистою дружбою, тощо.
Зрозуміло, не всі з перелічених значень слова "суспільства" можуть
вважатись предметоутворюючими для соціальної філософії, яка, як і всяка
наукова теорія, відрізняє побутове значення слів від їх категоріального зна-
чення.
Ці й подібні колективи виступають для соціальної філософії лише як су-
спільства людей, далеко не тотожні "повноцінному" людському суспільству.
Стани, класи, політичні партії, сім'ї, спортивні клуби становлять собою всього
лише компоненти, дрібні "частинки" чи "осередки" тієї цілісної системи
колективного життєзабезпечення, яку ми будемо називати суспільством. Саме
останнє розглядається соціальною філософією як з точки зору універсальних
законів, притаманних "суспільству взагалі", тобто всім реально існуючим в
історії суспільствам, так і з точки зору існування в історії конкретних типів
суспільства (в останньому випадку мова йде про "феодальне суспільство",
"капіталістичне суспільство" тощо). Отже, прямим завданням соціально-
філософської теорії є розуміння суспільства як особливого самодостатнього
колективу взаємодіючих людей, які володіють універсальними законами
організації і конкретними формами їх прояву. І все ж таки ця проблема не
вичерпує собою всього кола її завдань.
Справа в тому, що соціальна філософія вивчає не тільки закони колек-
тивної поведінки, взаємодії людей, але і дії будь-якого окремого індивіда - у тій
мірі, у якій його поведінка характеризує людину як істоту, виділену з природи і
від природи відмінну. В цьому плані предметом вивчення соціальної філософії є
не тільки суспільство, але і соціум, або соціальність взагалі, як особлива
176