Page 179 - 4444
P. 179

розподіл  праці,  ні  феномен  власності,  ні  феномен  влади,  які  мають  важливе

               значення для розуміння влаштування людського суспільства, його диференціації

               і стратифікації, з поведінки окремо взятого Робінзона Крузо зрозумілі бути не

               можуть.  Це  означає,  що  залишаються  незрозумілими  професійна  і  етатусна

               структура  суспільства,  природа  держави,  етнічні  особливості  людських

               колективів  і  багато  іншого.  Насправді,  співставляючи  поведінку  Робінзона  з

               поведінкою прирученої ним тварини, спостерігачі перш за все виявлять, що на

               відміну  від  четвероногої  тварини  істота  двонога  здатна  створити  для  себе

               штучне  середовище  існування  -  будуючи  житло,  створюючи  предмети  побуту

               тощо.  Бажаючи  визначити  причини  такої  поведінки  і  проробивши,  можливо,

               нескладні  експерименти,  наші  інопланетяни  швидко  побачать  суттєві

               відмінності  у  способах  інформаційної  орієнтації  Робінзона  і  кози,  тобто

               виявлять,  що  людина  здатна  передбачати  і  планувати  результати  своїх  дій  у

               діапазоні,  абсолютно  неможливому  для  тварини.  Стане  зрозуміло,  що  ця

               здібність дозволяє Робінзону здійснювати багатоманітні дії, легко і невимушено

               чередуючи їх - переходить від приймання їжі до будівництва, від мисливства до

               землеробства, від вирахування часу до молитви чи писання щоденника.

                     Відслідкувавши  і  класифікувавши  багатоманітність  подібних  дій,  наші

               дослідники,  можливо,  проникнуть  у  причини  людської  активності,  виявлять

               систему потреб, стимулів, мотивів діяльності Робінзона, спробують встановити

               ієрархію  цих  спонукальних  імпульсів,  здатність  людини  свідомо  ран-  жувати

               подібні  імпульси, використовуючи притаманну їй "свободу волі", тощо. Потім

               наші  гіпотетичні  спостерігачі  могли  б  допустити,  що  виявлені  ознаки  не  є

               монопольним досягненням конкретного індивіда, а притаманні, інваріантні всім

               подібним до нього істотам.


                     Отже, ми бачимо, що дослідження способів колективної поведінки людей,
               їх  взаємодія,  і  дослідження  універсальних  "родових"  здібностей  окремих


               людських  дій  можуть  складати  відносно  самостійні,  не  поглинаючи  одне  за
               одним  наукові  завдання,  У  першому  випадку  ми  вивчаємо  суспільство  як


               організаційну  форму  колективної  діяльності  людей,  спосіб  відтворення  соці-
               альності,  а  в  другому  -  саму  соціальність  як  універсальний  спосіб  існування,




                                                              178
   174   175   176   177   178   179   180   181   182   183   184