Page 179 - 4444
P. 179
розподіл праці, ні феномен власності, ні феномен влади, які мають важливе
значення для розуміння влаштування людського суспільства, його диференціації
і стратифікації, з поведінки окремо взятого Робінзона Крузо зрозумілі бути не
можуть. Це означає, що залишаються незрозумілими професійна і етатусна
структура суспільства, природа держави, етнічні особливості людських
колективів і багато іншого. Насправді, співставляючи поведінку Робінзона з
поведінкою прирученої ним тварини, спостерігачі перш за все виявлять, що на
відміну від четвероногої тварини істота двонога здатна створити для себе
штучне середовище існування - будуючи житло, створюючи предмети побуту
тощо. Бажаючи визначити причини такої поведінки і проробивши, можливо,
нескладні експерименти, наші інопланетяни швидко побачать суттєві
відмінності у способах інформаційної орієнтації Робінзона і кози, тобто
виявлять, що людина здатна передбачати і планувати результати своїх дій у
діапазоні, абсолютно неможливому для тварини. Стане зрозуміло, що ця
здібність дозволяє Робінзону здійснювати багатоманітні дії, легко і невимушено
чередуючи їх - переходить від приймання їжі до будівництва, від мисливства до
землеробства, від вирахування часу до молитви чи писання щоденника.
Відслідкувавши і класифікувавши багатоманітність подібних дій, наші
дослідники, можливо, проникнуть у причини людської активності, виявлять
систему потреб, стимулів, мотивів діяльності Робінзона, спробують встановити
ієрархію цих спонукальних імпульсів, здатність людини свідомо ран- жувати
подібні імпульси, використовуючи притаманну їй "свободу волі", тощо. Потім
наші гіпотетичні спостерігачі могли б допустити, що виявлені ознаки не є
монопольним досягненням конкретного індивіда, а притаманні, інваріантні всім
подібним до нього істотам.
Отже, ми бачимо, що дослідження способів колективної поведінки людей,
їх взаємодія, і дослідження універсальних "родових" здібностей окремих
людських дій можуть складати відносно самостійні, не поглинаючи одне за
одним наукові завдання, У першому випадку ми вивчаємо суспільство як
організаційну форму колективної діяльності людей, спосіб відтворення соці-
альності, а в другому - саму соціальність як універсальний спосіб існування,
178