Page 186 - 4444

бути у природі - будь то сама людина як суб'єкт діяльності, її артефак- тні

об'єкти (космічні кораблі чи синтетичні матеріали), особливі організаційні

зв'язки і відношення (такі, як власність і вартість) тощо. Другу частину

суспільних явищ складають природні за своїм походженням предмети і процеси,

наділені "набутою" соціальністю, тобто особливими неприродними

властивостями, які виникли в результаті включення їх до системи людської

діяльності. Отже в обох випадках мова йде про чисто соціальне явище, яким

виступає будь-яке товарне тіло незалежно від штучного чи природного його

"походження". Справа в тому, що природні комплекси, інтегровані в систему

соціальної діяльності, набувають по волі людини особливі неприродні функції, а

разом з ними такі властивості, які в природному середовищі попросту відсутні.

14.3 Різноманітні уявлення про соціум як систему суспільного співжиття

людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури

людства. Як відомо, одним з перших вагоме слово в цій галузі сказав китай-

ський філософ Конфуцій. Його розвинули античні мислителі Платон та Ари-

стотель, їх талановиті співвітчизники. Соціум в теоретично філософській уяві

стародавніх мислителів у буквальному розумінні цього слова ототожнювався з

державою. Суспільне життя не мислилось інакше, як державне. Суспільні

інтереси уявлялись загалом як державні. Людина трактувалась як політична

(державна) Істота (Аристотель). Закономірності розвитку суспільства і держави

ототожнювалися. Можна сказати, що теоретики "до нульового часу" (часу до

народження Христа) виявили й описали майже всі основні елементи суспільного

співжиття людей як державного. І хоч їх вчення мали історично обумовлений

характер, не можна заперечувати того великого значення, яке воно мало для

розвитку пізніших теоретичних конструкцій.

Різницю між соціумом і державою зауважили, але приховали в релігійних
містифікаціях мислителі середньовіччя. І тільки Н.Макіавеллі наважився на

підхід, де держава постає у вигляді однієї з складових соціуму як більш
широкого і фундаментального утворення.

Державобудівникии – так можна назвати всіх соціальних філософів
домакіавелліанського періоду - виявили майже всі елементи соціуму, однак

185