Page 167 - 4444

факт, але науковим він стає тоді, коли включається у певну фізичну теорію, яка

пояснює цей факт і показує, що насправді електрон, ніби вилітаючий з атома, в

силу цілого ряду причин не може там знаходитись. Отже, науковий факт - це

елемент знання, який виділяється за своєю функціональною роллю в межах

кожної системи наукового знання.

Результатом досягнення фактичного знання є описування об'єкта в формі

певної системи висловлювань про нього. Описування об'єкту не існує само по

собі: воно завжди невідривно пов'язане з теоретичним поясненням

закономірностей його існування. Само по собі описування об'єкта є

"моновалентним", тобто воно є достовірна фіксація того, що подається як об'єкт

і виражається множинністю висловлювань. Але оскільки описування об'єкта

існує лише тоді, коли є якесь його пояснення, то "моновалентність" описування

інколи не дотримується: воно завжди оцінюється як "істинне" або

"заблудження" з точки зору пов'язаного з ним пояснення.

Може здатися, що між "фактом", який розуміється як результат обробки

емпіричних даних, і "фактом", який розуміється як всяке знання, достовірність

якого встановлена за межами теорії, - непрохідна прірва: у першому випадку

факт є "чуттєве дане", а в другому - абстракція. Однак це не так. Факти

формулюються з допомогою понять, які позначають абстрактні об'єкти. У

теоріях будови атома водню, наприклад, не тільки теоретичні постулати, але й

факти формулюються з допомогою понять, відповідність яких, дійсності

встановлюються, так би мовити, в загальному контексті діяльності людини в

галузі атомної промисловості, ракетно-ядерної техніки тощо. Отже, виділення і

узагальнення предметів і явищ тих або інших класів у понятті - необхідна умова

пізнання (і вираження пізнаного в мові) їх загальних зв'язків і відношення з

іншими предметами, розкриття законів природи, що до них відносягвсян
Закони науки класифікуються як емпіричні і теоретичні. Під емпіричними

законами розуміють такі закони, які є прямим узагальненням експери-
ментального матеріалу на основі головним чином індуктивних методів. У них

необхідність індуктивного необгрунтована. Такими є багато законів фізики,
якими вони були сформульовані до їх дедуктивного пояснення (закон Кеплера

166