Page 165 - 4444

абстракцій, однобічних визначень. На другому етапі процесу пізнання і

здійснюється сходження від абстрактного до конкретного. Суть його полягає в

русі думки від абстрактних визначень об'єкту, тобто від абстрактного в пізнанні,

до всебічного, багатогранного знання про об'єкт, до конкретного в пізнанні. На

цьому етапі ніби встановлюється вихідна цілісність об'єкта, об'єкт

відтворюється у всій своїй багатоманітності - але вже в мисленні.

Отже, обидва етапи пізнання тісно взаємопов'язані. Сходження від абс-

трактного до конкретного неможливе без попереднього "анатомування" об'єкта

думкою, без сходження від конкретного в дійсності до абстрактних його

визначень. Тобто метод сходження від абстрактного до конкретного - це закон

пізнання, за яким мислення сходить від конкретного в дійсності до абстрактного

в мисленні і від нього - до конкретного в мисленні.

Ідеалізація - це мисленне конструювання ідеальних об'єктів. З метою

наукового пізнання широко застосовуються так звані ідеальні об'єкти, які не

існують в дійсності і взагалі практично нездійсненні: абсолютно чорне тіло,

точка, лінія тощо. Процес конструювання ідеального об'єкта допускає абст-

рагуючу діяльність свідомості. Наприклад, говорячи про абсолютно чорне тіло,

ми абстрагуємось від того факту, що всі реальні тіла певною мірою володіють

здатністю відображати падаюче на них світло.

Формалізація - це уявлення, будь-якої змістовної галузі (доведень, про-

цедур класифікації, пошуку інформації наукових теорій) у вигляді формальної

системи, або вичислення. Формалізація дає можливість систематизувати,

уточнити і методологічно прояснити зміст теорії, вияснити характер взає-

мозв'язку між собою різних її положень, виявити і сформулювати ще не ви-

рішені проблеми. А такі проблеми завжди існують, бо формалізація не означає

завершеності теорії або припинення її розвитку. Термін формалізація
вживається у вузькому і широкому розуміннях. У вузькому - як метод вирі-

шення спеціальних проблем у математичних і логічних теоріях. У широкому -
як метод вивчення самих різноманітних "штучних мов", до числа яких від-

носяться, наприклад, мова математики, математичної логіки, хімії, фізики тощо,

164