Page 170 - 4444
P. 170

потребою,  тим,  що  він  повинен  нести  в  світ  з  допомогою  своєї  практичної

               діяльності.  З  другого  боку,  в  ідеї  мета  і  прагнення  людини  набувають

               об'єктивного  характеру,  вони  не  чужі  об'єктивному  світові,  а  в  силу  своєї

               об'єктивної  істинності  з  допомогою  матеріальної  діяльності  самі  стають

               об'єктивною реальністю.

                     Ідея виступає в якості гносоеологічного ідеалу в декількох відношеннях:

                     у ній в концентрованому вигляді виражені досягнення наукового знання;

                     всередині себе утримує прагнення до практичної реалізації, до свого мате-

               ріального  втілення,  утвердженню  себе;  3)  утримує  знання  про  саму  себе,  про

               шляхи  і  засоби  своєї  об'єктивізації,  є  планом  діяння  суб'єкта.  Але  в  усіх  цих

               відношеннях  ідея як Ідеал  відносна:  вона  -  вища форма об'єктивно-  істинного

               знання, але в певних історичних рамках, прагне реалізувати себе, але, по-перше,

               сама  не  може  цього  зробити,  а,  по-друге,  повністю  на  даному  рівні  розвитку

               практики  не  реалізується,  нарешті,  вона  відносна  в  свідомості  самої  себе,  у

               виявленні засобів реалізації. Тому всяка наукова ідея - історично минущий ідеал

               пізнання, ідеал стає не ідеалом, суб'єкт досягає пізнання великої об'єктивності і

               повноти, з великими реальними можливостями для практичної реалізації.

                     Отже,  наукове  дослідження  розпочинається  із  знання  про  незнання

               (проблеми) і завершується знанням про знання (ідеєю), у якій не тільки глибоко,

               точно  і повно відображений досліджуваний об'єкт, але і намічені шляхи, план

               його практичної реалізації. На основі ідей в практиці створюються нові реальні

               об'єкти,  задовольняючи  потреби  людини.  Створення  таких  завершення  одного

               циклу дослідження.

                     Теорія  -  це  система  знань,  яка  описує  і  пояснює  сукупність  явищ  певної

               галузі дійсності і зводить відкриті у цій галузі закони до єдиного поєднуючого


               начала.  Побудова  теорії  спирається  на  результати,  одержані  на  емпіричному
               рівні  дослідження.  У  теорії  ці  результати  упорядковуються,  приводяться  у


               струнку систему, поєднану загальною ідеєю, уточнюються на основі вводимих в
               теорію абстракцій, ідеалізацій і принципів. Теорії відрізняються за рядом ознак,


               основними з яких є еврістичність, конструктивність і простота.






                                                              169
   165   166   167   168   169   170   171   172   173   174   175