Page 168 - 4444

про рух планет, закони Ома, Бойля-Маріотта тощо). Емпіричні закони

неправомірно ототожнювати з рецептурними правилами, що відображають

результати стійкості емпіричного пізнання. А законами, сформульованими на

теоретичному рівні, є закон інерції, закон тяжіння, найзагальніші закони

суспільства. Теоретичними законами є закони, одержані на теоретичному рівні

дослідження. Вони є ядром теорії, комплексно відображаючої систему, що

вивчається: Зрозуміло, розподіл законів на емпіричні і теоретичні відносний.

Емпіричні і теоретичні закони відносяться до одного і того ж типу наукового

знання - до теоретичного знання.

Форми теоретико-емпіричного рівня пізнання є проблема і гіпотеза. На-

укове дослідження завжди представляє собою ланцюг досліджуваних одна за

одною проблем. Проблемний зміст науки входить до її загального змісту як

складова частина. Однак галузь проблем і галузь вже завершеного знання на-

стільки тісно взаємопов'язані, що чисто механічно відокремити їх одну,«вад

одної неможливо. Проблема звернення не тільки в майбутнє, але і в минуле. З

одного боку, в ній констатується недостатність досягнутого на даний момент

рівня знань, неможливість пояснити на основі цього знання нові явища

дійсності. А з другого боку, проблема спирається на це, нехай і обмежене,

знання, наявністю якого вона зобов'язана навіть своєю постановкою. Отже,

проблема є форма розвитку знання, форма переходу від старого знання до

нового. Вона виникає тоді, коли старе знання вже виявляє свою недостатність, а

нове ще не набрало розвинутої форми. Специфічною рисою проблеми є те, що

для її вирішення, для відповіді на виражаючі її питання необхідно вийти за

рамки старого, вже досягнутого знання. Вихідним пунктом виникнення

проблеми є "проблемна ситуація" в науці, тобто суперечність між знанням

людей про потреби в якихсь практичних чи теоретичних діях і незнаннями
шляхів, засобів, способів здійснення цих дій. Кінцевою основою проблемної

ситуації є практика.
Теорія як система наукового знання виникає не зразу. Важливу роль її

становлення відіграє гіпотеза, яка є формою переходу від фактів до закону.
Гіпотеза - особливого роду допущення про безпосередньо спостережні форми

167