Page 164 - 4444

теоретичні принципи. Ось чому гносеологічне обгрунтування системного

методу тісно пов'язане з теорією систем. Теорія відкритих систем зробила

спробу природничо-наукової інтерпретації антиентропійних процесів, що

відбуваються в живих організмах. Живі організми розглядаються як відкриті

системи, що обмінюються з оточуючим середовищем речовиною, енергією й

інформацією, завдяки чому і підтримується стан динамічної не- врівноваженої

стійкості. Основним принципом загальної теорії систем є принцип системної

цілісності. Системний метод дає можливість науково інтерпретувати принципи

організованості систем. Об'єктивно суттєвий світ виступає як світ онтичних

систем. Будь-яка онтична система характеризується не тільки наявністю

взаємопов'язаних компонентів, елементів, але і певною їх упорядкованістю,

організованістю на основі певної сукупності законів. Тому системи виступають

не як хаотичні, а як певним способом упорядковані й організовані системи.

Метод історичного і логічного застосування для дослідження складних

об'єктів, що розвиваються. Він використовується тільки там, де предметом

дослідження стає історія об'єкта. Сутність історичного полягає в тому, що

Історія об'єкта відтворюється у всій своїй багатоманітності, з врахуванням всіх

найдрібніших зигзагів і випадковостей. А логічне - це відтворення в мисленні

складного об'єкта в формі Історичної теорії. Логічне дає можливість отримати

уявлення про "теоретичну історію" об'єкта. Тобто логічне є, в сутності, теж

історичне, але звільнене від його історичної форми. Історичне і логічне

доповнюють одне одного. Залежно від характеру об'єкта і мети дослідження

важливішим і значимішим може виявитися будь-яке з них, або історичне, або

логічне.

Сходження від абстрактного до конкретного - це всезагальна форма руху

наукового знання, закон відображення дійсності в мисленні. Тобто - це не аб-
солютні, а відносні характеристики знання. Цей метод процес пізнання ніби

роздвоює на два відносно самостійних етапи. На першому етапі здійснюється
перехід від чуттєво-конкретного в дійсності до його абстрактних визначень.

Єдиний об'єкт розчленовується, описується з допомогою понять і суджень. Він
ніби "випаровується", перетворюється на сукупність зафіксованих мисленням

163