Page 160 - 4444

До числа загальних методів наукового пізнання відносяться такі, які мають

обмежену сферу дії:

Застосування не в усіх галузях знання, а лише у їх частині.

Використання тільки на окремих ступенях процесу пізнання.

13.2 Для того, щоб систематизувати різноманітні загальні методи і вказати

їх місце і роль в науковому дослідженні, коротко розглянемо загальну структуру

наукового пізнання.

Виходячи із логіки руху знання, із характеру організації знання в науко-

вому дослідженні виділяють два основних рівні:

Емпіричний рівень, на якому іде процес накопичення фактів, інформації

про досліджувані явища. Тут широко проводяться спостереження, порівняння і

вимірювання, виконуються різноманітні експерименти, утворюються і вводяться

у науковий обіг поняття, здійснюється первинна систематизація знань (у формі

таблиць, схем, переліків, графіків) і навіть формулюються емпіричні закони, які

являються безпосереднім узагальненням спостережних фактів.

Теоретичний рівень, на якому досягається синтез знання (у формі наукової

теорії), який знаменує собою більш високий ступінь у розвитку наукового

пізнання. У теорії поняття і судження, які виражають закони досліджуваної

галузі явищ, поєднані у єдине ціле центральною думкою теорії - ідеєю.

Залежно від того, на якому рівні здійснюється наукове дослідження і яку

мету воно переслідує, - залежно від цього застосовуються і відповідні загальні

методи пізнання. Тому доцільно розподілити ці методи на три групи за рівнем

наукового пізнання:

а) методи емпіричного дослідження; б) методи теоретико-емпіричні; в)

методи теоретичного дослідження.

До емпіричного рівня наукового пізнання відносяться такі методи пізнання:
спостереження, експеримент, вимірювання, описування.

Спостереження - це систематичне цілеспрямоване сприйняття об'єкту. Це
найбільш елементарний метод, який виступає, як правило, в якості одного з

елементів у складі інших емпіричних методів. Спостереження –
активнийпізнавальний процес, який спирається перш за все на роботу чуттєвих

159