Page 124 - 4444

ЛЕКЦІЯ 11

11.1 Людське усвідомлення суб'єктивної реальності

11.2 Свідомість як пізнавальне і духовно-практичне відношення до

дійсності.

11.3 Свідомість, логіка і дійсність.

11.4 Свідомість і несвідоме в мисленні.

11. 1 Особливе місце проблеми свідомості в історії культури і філософії

пояснюється певною мірою двома обставинами:

по-перше, свідомість граничне поняття філософії як такої, про що вона б не

була. Будь-то філософія природи, суспільства, права, науки, моралі тощо.

Основним знаряддям І передумовою аналізу в будь-якому випадку тут буде

виступати так чи інакше розуміюча свідомість, яка відкриває філософу

можливість його особистісної реалізації, що знаходить вираження в тексті й тим

самим існуючої в культурі. Не просто у вигляді досягнутої суми знань, а у

вигляді саме реалізованої думки і способу буття.

по-друге, обставина, яка робить цю проблему особливо складною, полягає

в тому, що одночасно свідомість — це досить дивне явище, яке є і якого в той

же час неможливо схопити, уявити як річ. Тобто про неї у принципі неможливо

побудувати теорію. Ні у вигляді граничного філософського поняття, ні у вигляді

реального явища, що описується психологічними й іншими засобами, свідомість

не піддається теоретизації, об'єктивуванню. Будь-яка спроба в цьому напрямку

неминуче зазнає невдачі. У міру наближення до неї свідомість, як тінь, вислизає

від дослідника. Тому в філософії залишається лише один спосіб міркування про

явища подібного роду. Про них можна говорити або міркувати, тільки

застосовуючи опосередковану, побічну мову описування. Тобто спираючись на

вже існуючі правила і уявлення, що стосуються самого міркування про явище.

Перш ніж перейти до філософського аналізу основних властивостей сві-

домості, необхідно уточнити ряд понять, які пов'язані з її психологічними

123