Page 105 - 4444
P. 105
його частинку. Як елемент буття вона сприймає буття через свою
індивідуальність, у якій присутні властивості буття як такого.
Українськими філософами приблизно в ті ж десятиліття (30-40 pp.) було
створено ряд подібних онтологічних моделей. Мова йде про так звані атри-
бутивні моделі розуміння єдності світу в доповнення до його локальних мо-
делей.
Локальні моделі світу описують окремі аспекти буття на базі перш за все
природничонаукових знань. Однак існують і деякі загальні універсальні власти-
вості і закономірності, які називаються атрибутами і проявляються на всіх стру-
ктурних рівнях буття. Серед них можна виділити зв'язок, рух, простір і час,
структурність і системну організацію, 'структурну і просторову нескінченість,
вічність в часі тощо. Навіть термінологічне позначення основних рівнів буття
(або матерії як об'єктивної реальності в діалектичному матеріалізмі) співпадає з
рівнями, які виділяє М.Гартман і які ми розглянули щойно. Це рівні неживої
природи, живої природи, суспільства, у кожній із яких виділяються власні під-
рівні, зокрема в останній у якості такого входить індивідуум.
Підводячи підсумок даної теми, зауважимо, що найважливішим предме-
тним рівнем філософії виступає онтологічний, на якому людина намагається
вирішити цілий ряд питань, що стосуються буття як такого. Що таке світ? Чи
розвивається він? Якщо розвивається то чи існують закономірності такого
розвитку? Чи являється світ системою, чимось цілим чи ні? Що лежить в основі
світу? Виник він природним шляхом чи є актом божественного творіння?
Єдиний він чи множинний? і т.д.
Людина не може конструювати загальне уявлення про буття тільки на
фундаменті спеціальних наук. Та чи інша наука подає лише локальну картину
світу. Принципово не повною залишається і картина світу, яка спирається на всі
науки або їх більшу частину. Крім того, наукові картини світу постійно
змінюються, інколи повністю. Наприклад, "коперніканський" переворот чи
створення ейнштейнівської фізики повністю замінили попередні уявлення про
фізичне упорядкування світу. Для людини також важливо, що вона живе не
тільки в предметному, об'єктивному світі, але і у світі почуттів, переживань.
104