Page 102 - 4444
P. 102
пізніше назву "лапласівський детермінізм", який означає, що якби вдалося
зв'язати у єдине ціле всі знання про світ, всі параметри тіл і зафіксувати їх у
єдиних рівняннях, то можна було б створити єдину формулу, яка охопила б усі
прояви і всю різноманітність світу. У рамках даної моделі спеціальні закони
окремих сфер буття розповсюджуються на розуміння в цілому. У результаті
всесвіт уявляється однорідним утворенням, що приводить до висновків про
можливості повного і остаточного його пізнання. Однак це суперечить науковим
фактам. Зокрема, виявляється, що універсальний зв'язок реально обмежений
швидкістю розповсюдження взаємодій (принцип близьких дій), кінечністю часу
існування об'єктів, кінечністю енергії об'єкта і фактом поглинання фізичних
взаємодій.
Всі перелічені моделі можна назвати локальними, так як вони в основному
фіксують якусь одну сторону буття, тобто інтерпретують, огрубляють його з
метою виявлення законів даної галузі. Психологічно подібний підхід можна
легко зрозуміти, оскільки всі невідомі і непізнані галузі ми звичайно уявляємо
собі в поняттях і образах того, що вже відомо. Цей відомий зміст і
розповсюджується на всі можливі масштаби. Це фактично серія локальних
картин світу однієї або декількох наук, галузі пізнання. Така картина світу
завідомо неповна і відображає лише частину буття. Як тільки таке розуміння
розповсюджується на світ у цілому, стає очевидною його обмеженість.
9.4 Сильною стороною філософських концепцій, орієнтованих на побудову
онтології, є їх установка на принципову пізнаваність світу і на виявлення
критеріїв пізнання в улаштуванні самого буття.
Однак такого роду філософські системи, як правило, носять замкнутий
характер і претендують на досягнення істини в останній інстанції, що супе-
речить смислу самої філософії. Незадоволеність замкнутістю традиційної фі-
лософії на свої власні цінності, методи і установки І в той же час бажання
відшукати якусь поза розумом дійсність, яка могла б стати основою для абс-
трактного теоретизування, оберталось редукцією розуму до тієї чи іншої ір-
раціональної стихії.
101