Page 102 - 4444
P. 102

пізніше  назву  "лапласівський  детермінізм",  який  означає,  що  якби  вдалося

               зв'язати  у  єдине  ціле  всі  знання  про  світ,  всі  параметри  тіл  і  зафіксувати  їх  у

               єдиних рівняннях, то можна було б створити єдину формулу, яка охопила б усі

               прояви  і  всю  різноманітність  світу.  У  рамках  даної  моделі  спеціальні  закони

               окремих  сфер  буття  розповсюджуються  на  розуміння  в  цілому.  У  результаті

               всесвіт  уявляється  однорідним  утворенням,  що  приводить  до  висновків  про

               можливості повного і остаточного його пізнання. Однак це суперечить науковим

               фактам.  Зокрема,  виявляється,  що  універсальний  зв'язок  реально  обмежений

               швидкістю розповсюдження взаємодій (принцип близьких дій), кінечністю часу

               існування  об'єктів,  кінечністю  енергії  об'єкта  і  фактом  поглинання  фізичних

               взаємодій.

                     Всі перелічені моделі можна назвати локальними, так як вони в основному

               фіксують  якусь  одну  сторону  буття,  тобто  інтерпретують,  огрубляють  його  з

               метою  виявлення  законів  даної  галузі.  Психологічно  подібний  підхід  можна

               легко зрозуміти, оскільки всі невідомі і непізнані галузі ми звичайно уявляємо

               собі  в  поняттях  і  образах  того,  що  вже  відомо.  Цей  відомий  зміст  і

               розповсюджується  на  всі  можливі  масштаби.  Це  фактично  серія  локальних

               картин  світу  однієї  або  декількох  наук,  галузі  пізнання.  Така  картина  світу

               завідомо  неповна  і  відображає  лише  частину  буття.  Як  тільки  таке  розуміння

               розповсюджується на світ у цілому, стає очевидною його обмеженість.

                     9.4 Сильною стороною філософських концепцій, орієнтованих на побудову

               онтології,  є  їх  установка  на  принципову  пізнаваність  світу  і  на  виявлення

               критеріїв пізнання в улаштуванні самого буття.

                     Однак  такого  роду  філософські  системи,  як  правило,  носять  замкнутий

               характер  і  претендують  на  досягнення  істини  в  останній  інстанції,  що  супе-


               речить  смислу  самої  філософії.  Незадоволеність  замкнутістю  традиційної  фі-
               лософії  на  свої  власні  цінності,  методи  і  установки  І  в  той  же  час  бажання


               відшукати  якусь  поза  розумом  дійсність,  яка  могла  б  стати  основою  для  абс-
               трактного  теоретизування,  оберталось  редукцією  розуму  до  тієї  чи  іншої  ір-


               раціональної стихії.






                                                              101
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107