Page 100 - 4444

Перш за все це повна тотожність природи і людини, що дозволяє зв'язати в

єдине зовнішнє далеко відстоящі одна від одної речі, явища і предмети, частини

людського тіла тощо. Для даної моделі характерне розуміння єдності

просторово-часових відношень, які виступають у якості особливого упо-

рядковуючого начала космосу. Вузлові точки простору і часу (святі місця і святі

дні) задають особливу причинну детермінацію всіх подій, знову ж пов'язуючи

воєдино системи природних і, наприклад, етичних норм, виробляючи в кожній з

них особливу космічну міру, якій повинна слідувати людина.

Дана модель світу заснована на власній логіці на досягненні поставленої

мети окружними шляхами, через подолання якихсь життєвоважливих проти-

лежностей, що мають відповідно позитивне і негативне значення (небо-земля,

день-ніч, білий-чорний, предки-нащадки, старший-молодшии життя-смерть

тощо). Таким чином, світ споконвічно трактується діалектично і досягнути

будь-якої мети напролом неможна (щоб увійти до хатки Баби-Яги, ми не

обходимо будиночок, що було б логічно в нашій реальності, а просимо саму

хатинку юозветзнушся "до нас пеоедом. а до лісу задом"). Діалектика

протилежних начал, протистоячих дій і явищ дозволяє створити цілу

систему класифікації світу (якийсь аналог системі категорій), яка у

міфопоетичній моделі і виступає засобом упорядкування буття, відвойовуючи

нові частинки хаосу і космологізуючи його. Всередині ж космічно-

організованого простору все зв'язане одне з одним (сам акт думки про такий

зв'язок є для первісної свідомості вже об'єктивізація цього зв'язку: думка-річ);

тут панує глобальний і інтегральний детермінізм.

Усі ці уявлення про єдність світу за певної інтерпретації, як побачимо талі,

переходять у філологію, яка, спираючись одночасно на дані наук, створює

різного роду моделі єдності світу.
Так, речевно-субстрактна модель вбачає єдність світу в єдності фізико-

хімічного субстракта і властивостей. Дані сучасної науки показують, що об'єкти
неживої природи складаються із однакових хімічних елементів. Розбиття

внутрішньої структури атома і виявлення все нових елементарних частинок
дозволяють ставити питання єдиної теорії елементарних частинок, що описують

99