Page 101 - 4444

субстрактну єдність елементів. У біології генетичні дослідження показують, що

в основі всіх живих організмів лежить генетичний код, який складається з

чотирьох амінокислот. Встановлюється тотожність фізико-хімічного складу

живої і неживої матерії тощо. На кінець, встановлено, що всі речовини і

елементи світу взаємозв'язані між собою з допомогою електромагнітних і

гравітаційних полів.

Субстанційна модель передбачає єдність світу через допущення, що в

основі буття лежить якась єдина субстанція, ідеальна чи матеріальна, із якої

виводиться вся багатоманітність світу. У Платона єдність світу обумовлено

деміургом (творцем), який створив цей світ, у Гегеля — субстанційністю аб-

солютної ідеї, що виражається в наявності всезагальних законів розвитку. У

ранньому матеріалізмі здійснювались пошуки якогось нижчого прошарку

реальності, першоелементу, із якого випливає вся багатоманітність світу. У

діалектичному матеріалізмі у якості субстанції виступає рухома матерія, яка

здатна породжувати нове спираючись на саму себе. У даній субстанційній

моделі єдність світу проявляється в ряді відношень. По-перше, матерія збері-

гається у кількісному відношенні, як би вона не змінювалась, і завжди володіє

універсальними атрибутивними вдастивостямш По-друге, субстанційна єдність

означає обумовленість всіх процесів, що відбуваються в світі. Предмет впливає

на інший, виступаючи в якості причини змін у ньому, ніби переносить

субстанцію в нього.

У функціональній (або монологічній) моделі єдності світу пояснюється

наявністю і функціонуванням єдиних законів. Допускається, що в світі реалі-

зується якийсь універсальний зв'язок. При цьому в якості універсального зв'язку

може виступати або якась мислена конструкція, або зв'язок, реально здійснені.

Так, Піфагор вважав, що світ управляється божественними математичними
законами гармонії і світового порядку. Лейбніц також виходив із Ідеї Існування

єдиних божественних математичних законів і вважав, що їх можна подати
системою рівнянь, на основі якої пояснимі будь-які явища. Лаплас, виходячи з

пізнання універсальних законів, бачив завдання в інтеграції знання, що на його
думку, зробить можливим абсолютне пізнання світу. Ця концепція одержала

100