Page 9 - 4443
P. 9

Поняття подвійного інтеграла. Умови його існування та властивості



               чається функцією виду y = f(x) або x = φ(y).
                   Розіб’ємо область D на n частин D i , які не мають спільних внутрішніх точок і площі яких
               дорівнюють ∆S i , i = 1, 2, . . . , n. У кожній області D i візьмемо довільну точку P i (ξ i ; η i ) і утво-
               римо суму
                                                           n
                                                          ∑
                                                     I n =    f(ξ i , η i )∆S i .                          (1.5)
                                                          i=1
               яку назвемо інтегральною сумою для функції z = f(x, y) по області D. Нехай λ = max d(D i )
                                                                                                     1≤i≤n
               — найбільший з діаметрів областей D i .


                Означення 1.1. Якщо інтегральна сума (1.5) при λ → 0 має скінченну границю,
                яка не залежить ні від способу розбиття області D на частини — області D i , ні від
                вибору точок P i в них, то ця границя називається подвійним інтегралом і позначається
                одним із таких символів:

                                              x                 x
                                                 f(x, y)dS або      f(x, y)dxdy.
                                              D                  D


                   Таким чином, за означенням
                                                                    n
                                            x                      ∑
                                                f(x, y)dxdy = lim     f(ξ i , η i )∆S i .                  (1.6)
                                                               λ→0
                                             D                     i=1
               У цьому випадку функція f(x, y) називається інтегровною в області D; D — областю інтегру-
               вання; x, y — змінними інтегрування; dS (або dxdy) — елементом площ.
                   Звернемося до розглянутих вище задач. Якщо границі в рівностях (1.2) і (1.4) існують, то з
               цих рівностей і формули (1.6) дістаємо формули для обчислення об’єму циліндричного тіла
                                                          x
                                                     V =      f(x, y)dxdy                                  (1.7)

                                                           D
               та маси пластинки                          x
                                                     m =      γ(x, y)dxdy.                                 (1.8)
                                                           D
                   Якщо у формулі (1.8) покласти f(x, y) ≡ 1, (x, y) ∈ D, то дістанемо формулу для обчисле-
               ння площі S області D :
                                                             x
                                                         S =     dxdy.                                     (1.9)
                                                              D
                   Рівності (1.7) i (1.8) розглядають відповідно як геометричний та механічний зміст подвій-
               ного інтеграла, якщо підінтегральна функція невід’ємна в області D.

                Теорема 1.1.

                (достатня умова інтегровності функції) Якщо функція f(x, y) неперервна в замкненій
                обмеженій області D, то вона інтегровна в цій області.                                      ⋆

                   Наявні інші умови існування подвійного інтеграла, але надалі ми вважатимемо, що підінте-
               гральна функція f(x, y) в області інтегрування D є неперервною.
                   Порівнюючи означення подвійного інтеграла (1.6) та означення визначеного інтеграла
                                                  b
                                                ∫                  n
                                                                 ∑
                                                   f(x)dx = lim      f(ξ i )∆x i ,
                                                             λ→0
                                                                  i=1
                                                 a
                                                               9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14