Page 92 - 4437

має жити в «згоді» сама з собою, з природою, з іншими людьми, з нацією). У творах
виразно чується екзистенціальний підхід до міркувань про сенс цивілізації.
У світовій науці і філософії відоме ім’я академіка, першого президента
Академії наук України Володимира Вернадського (1863-1945 рр.). Він створив
вчення про ноосферу і нову науку – біогеохімію. У філософії він став засновником
антропологізму – вчення про гармонію природничо-історичної та соціально-
гуманітарної тенденцій розвитку людини та науки. Учений доводив, що біосфера
закономірно переходить у ноосферу (від грец. «розум» і «куля»), оскільки пізнаючи
закони природи і розвиваючи техніку, людство надає їй рис нової, вищої
організованості. Вернадський з цієї причини доводив необхідність розумної
організації взаємодії суспільства з природою, на протилежність стихійному,
хижацькому ставленню до навколишнього середовища.

5. Новітня українська філософія.

У сер. ХХ ст. філософія опинилась у становищі глибокої кризи. Однак і за
цих умов в Україні були філософи, які зробили гідний внесок у розробку
філософських проблем природознавства, науки, діалектики, теорії пізнання,
особистості, суспільства. Серед них виділяється Павло Копнін (1922-1071 рр.).
Завдяки Копніну головний акцент філософствування зміщується на світоглядне
осмислення світу, пізнавальні і світоглядні можливості суб’єкта. Замість відділу
діалектичного матеріалізму він засновує відділ логіки наукового дослідження. Його
учнями були І. Бичко, С. Кримський, М. Попович В. Черноволенко та ін. Він видає
книгу «Логика научного исследования» (М., 1965), що стала своєрідним
маніфестом філософської групи, відомої згодом в Україні та світі як київська
філософська школа. Після смерті Копніна директором Інституту філософії стає
Володимир Шинкарук.
В останнє десятиліття прогресивна філософська думка цілеспрямовано
виступає проти відриву філософії від практики, за нове переосмислення зв’язку
філософії з життям, перебудову філософського мислення в Україні, за об’єктивне,
неупереджене вивчення її історії. На сучасному етапі її покликанням є розроблення
теоретико-світоглядних і науково-методологічних проблем особистості і
суспільства, науки і культури, інтеграції України у світове співтовариство держав і
народів, справжньої демократії, свобод і прав людини, смислу та якості життя
людей.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризувати філософські ідеї Київської Русі.
2. Проблематика філософської думки українського ренесансу 16-17 ст.
3. Філософські погляди Т. Г. Шевченка.

91