Page 91 - 4437

себе, Франко акцентує увагу на нації. Саме нація, на його думку, становить
невід’ємну органічну складову частину історичного процесу. У цілому соціально-
політичні погляди Франка базуються на загальнолюдських позиціях. Шлях до
соціалізму – це «народне відродження», розвиток національної свідомості, широка
освітянська діяльність, а не революція і диктатура пролетаріату.

4. Екзистенціальні тенденції Київської філософської школи.

Українська світоглядно-філософська думка зберігає свій виразно-
національний дух. Класична доба створила в Києві настільки стійку
україноментальну культурну атмосферу, що нею визначилися істотні риси
російськомовної київської екзистенціально-філософської школи початку ХХ ст. до
якої входили Бердяєв (1874-1948 рр.), Л. Шестов (1866-1938 рр.), В. Зеньковський
(1881-1962 рр.) та ін.
Філософська позиція Бердяєва ґрунтується на переконаності в наявності
глибокої кризи сучасного людства, ознаки якої вбачаються в поширенні науково-
раціоналістичного розуміння світу, яке «розриває» цей світ на суб’єкт і об’єкт.
Подолання кризи, згідно з Бердяєвим, лежить у «поверненні до буття та живого
досвіду, в подоланні всіх штучних і хворобливих перегородок між суб’єктом і
об’єктом, має бути створено нову філософію тотожності, але збагачену всіма
новітніми завоюваннями».
Наука, за Шестовим, взагалі дає лише суто формальні пояснення, адже самі
«повторюваність» і «закономірність» явищ природи, до яких апелює наука,
залишаються нез’ясованими, загадковими і таємничими.
В Україні знову починають переважати романтично-екзистенціальні настрої.
Позитивістська тенденція при цьому не зникає остаточно, її репрезентують досить
відомий професор Київського університету О. О. Козлов (1831- 1900 рр.) і певною
мірою його колега професор М. Я. Грот (1852-1899 рр.). Проте в університетах на
початку ХХ ст. все ж переважають платонівські, неокантіанські, екзистенціально-
гуманістичні тенденції.
Романтично-екзистенціальна спрямованість характерна для творчості Лариси
Косач – Лесі Українки (1871-1913 рр.). Глибоко екзистенціальною є творчість
відомого українського мислителя Михайла Коцюбинського (1864-1913 рр.). Одна з
головних тем його творчості – відчуження людини, втрата органічного зв’язку з
ненькою землею, природою. Це відчуження – результат «завойовницького»
ставлення людини до природного буття. Її романтичність виявлялася у
непримиренності до зла, насильства, безправ’я. Її ідеалом була така держава, в якій
люди мають усі права, що тільки є у світі, а на захисті кожної людини стоїть закон.
Видатний український мислитель, політичний діяч Володимир Винниченко
(1880-1951 рр.) виробляє своєрідну світоглядну позицію «конкордизму» (людина

90