Page 81 - 4437
P. 81
Філософія Ф. Аквінського є об’єктивним ідеалізмом. Матеріальний світ
явищ є незалежним від творця. Людина і тварина існують завдяки божественному
акту творення. Бог – першодвигун, абсолютний акт. Центральною проблемою
теології є доведення існування Бога. Фома наводить 5 доказів існування Бога:
1) від руху: предмети перебувають у русі, а все що рухається,
приводиться в рух чимось іншим. З цього випливає, що повинен
існувати першодвигун, яким є Бог;
2) з поняття творчої причини: міркування будуються на визнанні ланцюга
причин. Звернення до кінцевої причини, якою виступає Бог – перша
творча причина світу;
3) із понять випадковості і необхідності: світ переповнений
випадковостями, тому повинна існувати необхідність, що пояснює всі
випадковості – і це є Бог;
4) із наявності різних ступенів досконалості у світі: повинно бути єдине
мірило, яким визначається різний ступінь досконалості. Таким зразком
досконалості є знову ж таки Бог;
5) із божественного керівництва світом: ґрунтується на визнанні
доцільності, що існує у Всесвіті. Як вважає Фома, існує істота, для якої
є зрозумілою мета всього, що відбувається в природі.
Представниками неотомізму є Етьєн Жильсон (1884-1978 рр.) – францу-
зький релігійний філософ. Головним завданням вважав відродити вчення Ф.
Аквінського: встановити гармонію віри і розуму, забезпечити єднання філософії і
теології, пропонує екзистенціальне тлумачення божественного буття.
Жак Марітен (1882-1973 рр.) – французький філософ, якому властиве
екзистенціальне прочитання томістського вчення. Підкреслює верховенство
теології над конкретними областями теоретичного пізнання. Єднання «граду
земного і «граду божого» - повинно сприяти «інтегральному гуманізму». Висував
ідею християнізації всіх галузей духовної культури і екуменічного зближення з
релігією.
Християнський еволюціонізм як наступний напрямок релігійної філософії
представлений французьким філософом П’єром Тейяр де Шарденом ( 1881-1955
рр.). Головні твори «Божественне середовище», «Феномен людини». Головні ідеї:
ідея еволюції, Бог і Всесвіт, що постійно еволюціонують, об’єднані один з одним,
моральна і духовна відповідальність людини повинна допомагати справі еволюції
і тим самим творити майбутнє. Історію еволюції проаналізовано у творі «Феномен
людини». Саме людина є ключем до розуміння еволюції. Життєве покликання
філософ вбачав у радикальному оновленні християнського віровчення сучасної
науки. Був вигнаний церковною владою з Франції, більш як 20 років проживав у
Китаї, об’їздив усі континенти, а з 1911 р. став священиком.
Еволюція починається ще задовго до появи живих організмів. Життя
виникає один раз і в одному місці шляхом стрибка (внутрішньої еволюції).
80