Page 69 - 4437

своєрідність розкривається в неповторності, унікальності, що виявляється в цілях,
задумах, проектах, звернутих у майбутнє. Тобто свобода людини проявляється у її
виборі майбутнього. Майбутнього немає, тому людина завжди перебуває у
ситуації вибору, яка і є єдиною людською ситуацією і свободою. Отже, саме вибір
і свобода є виявом справжньої сутності людини.
Інший французький філософ-екзистенціаліст А. Камю (1913-1960 рр.)
створив свій варіант філософського осмислення переживання людиною свого
буття. Основна проблема творчості Камю – тема абсурду людського існування.
Даній темі присвячені праці «Міф про Сізіфа», «Бунтівна людина», «Чума».
Вихідна тема його філософії – абсурд, який ставить під сумнів цінності. Світ
нерозумний, тому що він є позалюдською реальністю. Розум людини,
усвідомлюючи абсурдність буття, не примиряється і не може примиритися з ним.
Тому мисляча людина кидає виклик абсурдові, трагічно свідома того, що
остаточно подолати його вона ніколи не зможе. З тлумачення абсурду Камю
робить такі два висновки: про самогубство і «філософське самогубство». З
абсурду випливає заперечення універсальних етичних норм, що призводить до
реалізації принципу «все дозволено». Абсурду, на думку Камю слід максимально
позбутися. Людина немає на що сподіватися, окрім себе самої. В собі вона може
знайти силу протистояти абсурду, безнадії. В «Міфі про Сізіфа» філософ пише, що
єдиним питанням філософії може бути питання про самогубство. Це питання
людина має вирішувати наодинці з собою. У праці змальована людина, яка з
розумінням мусить нести тягар життя, не примиряючись з ним. Сізіф був
приречений богами підіймати на гору камінь, який знову і знову котиться донизу.
В цьому розкривається трагічний героїзм. Навіть не маючи жодної надії на
осмисленість того, що він робить - а це було його життя – він не здається, цінує
свою гідність.
У творі «Бунтівна людина» показана ідея бунту проти несправедливості
людської долі. В есе автор порушує питання про виправдане вбивство. Люди весь
час убивали один одного – це істина факту. Сьогодні загрозою є державні
чиновники, які холоднокровно відправляють на смерть мільйони людей заради
сумнівних цінностей. Виходячи з абсурду, який ставить під сумнів усі цінності, А.
Камю відкидає вбивство як посягання на унікальне джерело сенсу, і звертається до
ідеї бунту. Бунт – це вимога людської солідарності. У ХХ ст. політичний бунт
поєднався з метафізичним, звільнивши людину від усіх цінностей, і тому виявився
як тиранія.
Центральною проблемою, на якій зосереджують увагу філософи-
екзистенціалісти, є проблема взаємовідносин людини і суспільства. Взаємовід-
носини людини і суспільства характеризуються відчуженістю одне від одного, що
є фундаментальною характеристикою людського буття. Суспільство влаштоване
так, що «виробляє» масу однакових людей, тиражує їх як товар. Однаковість,
нерозрізнюваність людей забезпечується тим, що людина читає те, що читають

68