Page 66 - 4437

рекомендує спосіб (метод) руху – до феноменологічної редукції. Сутність якого
полягає в тому, щоб змінити «природну установку» свідомості, зверненої до
зовнішнього світу, і спрямувати всю увагу на саму ж свідомість, звільнивши її від
всього емпіричного. Звільнення свідомості від емпіричного змісту здійснюється з
допомогою «редукції» і найважливішою особливістю такої споглядаючої
свідомості є «інтенціональність», тобто спрямованість свідомості на що-небудь.
Свідомість очищається, стає чистою свідомістю. Чиста свідомість – це свідомість,
яка досягла усвідомлення себе як загального для всіх людей, як загальнолюдської
свідомості. Гуссерль розуміє свідомість як потік, непорушну цілісність.
Свідомість - це потік переживань, елементами якого є феномени. Феномени теж
становлять певну цілісність. Зрозуміти феномен як цілісність можна занурившись
у потік свідомості.
Досягнувши чистоти свідомості, суб’єкт отримує можливість неуперед-
женого погляду на світ і на самого себе. Феноменологічна редукція – операція
попереднього характеру. Вона передує тому, що повинно розкритися потім.
Суб’єкт постійно має її на увазі. Для того щоб редукція відбулася і була
відтворюваною, слід відмовитися від суджень, а це мобілізує суб’єкта. Заборона
на судження є важливою складовою редукції.
Феноменологія спрямована на знаходження нових шляхів пізнання. Люди
можуть пізнавати існуюче завдяки розумінню самого себе, осягнення самої
людини. Поглиблення розуміння самого себе досягається через розуміння
культури, вивчення її творів. Саме різноманітні твори культури і є тими
феноменами, що трактуються феноменологією. Феноменолог свідомо утримується
від суджень, оскільки прекрасно бачить, що світ і без того наповнений
суперечливими оцінками та думками. Додавання до них нових суджень лише
множить суспільний хаос і плутанину в розумі людей. Феноменологічний опис –
це опис, автор якого принципово утримується від оцінних суджень відносно
об’єкта опису. Якщо опис буде точним і повним, охопить максимальну кількість
свідчень, то оцінка з логічною необхідністю виникне з опису. Власне судження
сучасна людина має ґрунтовно аргументувати лише шляхом усвідомлення
накопиченого. У цілому сутність вчення Гуссерля можна звести до трьох
основних ідей:
1) філософія не має ніякого відношення ні до оточуючого нас світу, ні до
наук про нього; предмет філософії – феномени свідомості як єдині і
безпосередньо дані;
2) феномени – це абсолютні сутності, які не залежать від індивідуальної
свідомості і, в той самий час,перебувають тільки в ній, і не існують поза
нею;
3) вказані сутності не пізнаються розумом, а безпосередньо переживаються,
а потім описуються так, як вони осягаються у акті інтуїції.

65