Page 65 - 4437

суперечливих напрямів західної філософії. За своїм змістом феноменологія
займає проміжне становище між сцієнтистською методологією та антропологією і
культурологією. У своїй праці «Логічні дослідження» Е. Гуссерль визначив
основний об’єкт філософського дослідження – наукове знання і пізнання. Головна
проблема теорії пізнання – питання про «об’єктивність пізнання». Предметом
феноменології є опис актів свідомості стосовно об’єктів. Центральним поняттям
феноменології є «інтенційність», тобто спрямованість свідомості на об’єкт. Інтен-
ційні предмети, про які йдеться у феноменології, не мають нічого спільного з
реальними. Філософія як наука про «чисті сутності» протиставляється пізнанню
реальних фактів. «Нова філософія», за Гуссерлем, була зорієнтована на вивчення
науки, а не реальної дійсності.
Е. Гуссерль підкреслював, що ми завжди маємо справу з феноменом, тобто
з тим, що нам надано, що перед нами з’явилося («феномен» з давньогрецької –
явище, з’явлення). Чи існує щось поза феноменом – питання некоректне, адже
свідомість принципово нездатна мати справу з чимось, що не сприйнято нею. А
сприйняте і є феномен. Якщо це так, то слід усі наші судження будувати лише на
основі дослідження феноменів.
Е. Гуссерль міркує так: феномен наявний у свідомості, отже він у ній
вибудований. Дії свідомості є для неї самої прозорими. Вона може відновити ті
найперші власні акти, якими вибудовувався перший «ейдос» (образ та внутрішній
сенс) предмета. Коли така процедура очищення дій свідомості від усього зайвого,
привнесеного у феномен звичками, буде здійснена (Е. Гуссерль назвав її
«феноменологічною редукцією»), ми отримаємо смислову основу предмета.
Гуссерль вважав, що така основа є єдино надійним і остаточним знанням, адже
забравши це із свідомості, ми просто залишимо її порожньою. Отже, найперший
та неподільний предметний зміст свідомості є вічним, незмінним і найнадійнішим
знанням, винайдення якого дасть можливість розв’язати цілу низку наукових
проблем.
Головна мета феноменології, на думку Е. Гуссерля, побудувати науко-
знавство, розкрити життєвий світ, світ повсякденного життя, звичайної думки, як
основу всього пізнання. Визначальним мотивом, що стимулює пошуки, було
знаходження шляхів і засобів очищення свідомості від нашарувань, які
затьмарюють розум. Життя людини у сучасному суспільстві не сприяє чистоті
свідомості, тому необхідні спеціальні зусилля і особливі методи її досягнення.
Феноменологічний метод німецького філософа ґрунтується на ідеї
специфіки філософського вивчення свідомості, яке полягає в застосуванні методу
інтуїції. Феноменологія, за словами Гуссерля, це філософська «археологія», яка
шукає скритий і втрачений сенс. Головне завдання феноменології виявляти
сутність і структуру пізнання та визначати його предметні зв’язки. Феномени є
компонентами процесу переживання істини. Розглянути феномен як цілісність
можна тільки в тому випадку, якщо його «схопити» в інтуїтивному акті. Гуссерль

64