Page 30 - 4437

якої все виростає і все живе нею. Атоми – первинне утворення матерії – вічні,
незмінні, неподільні, розрізняються за формою. Атоми перебувають у стані
невпинного руху, просторового переміщення. Всі багатоманітні явища природи
постають внаслідок різного сполучення і зчеплення атомів. Поняттям дух, розум
Лукрецій надавав лише функцію людського тіла. Дух і душа, на його думку, мають
тілесну природу. Виступав проти безсмертя душі.
Філософ рішуче засудив вади тогочасного римського суспільства. У сфері
етики Лукрецій відстоює епікурейські принципи спокійного і щасливого життя.
Засобом досягнення щастя є пізнання, яке допомагає людині звільнитися від страху
перед богами.
Розповсюдженим у Римі був стоїцизм. У поглядах Сенеки (4-65 рр.)
виявляється матеріалістично орієнтований дуалізм матерії і форми. Розум є
активним принципом, який надає матерії форму. Душа – це тонка матерія,
змішування елементів вогню і повітря. Філософію він сприймає як вчення про
досягнення морального ідеалу і щастя, виділяючи принцип підкорення волі. Епіктет
вважає філософію необхідною у практичному житті, щоб людина могла
впорядкувати своє життя згідно з природою. Сутністю людини є світовий розум –
логос (Бог). Марк Аврелій Антоній (121-180 рр. до н. е.) вважає світ вічно плинним.
Людина повинна підкорити себе законам природи.
Поширеним серед римської аристократії був еклектизм. Марк Туллій
Ціцерон (106-43 рр. до н. е.) обґрунтовує соціальне призначення філософії, її
зв'язок з практичним громадським життям. Зовнішні блага він вважав бажаними
для людського щастя. Найкращою формою правління вважав «змішану», яка б
містила елементи демократії, аристократії і монархії.
Занепад рабовласницького суспільства відбувся і у філософії скептицизму.
Висновок з їх скептичних поглядів: про реальність неможливо робити ніяких
суджень, заснованих на безпосередніх даних чуття.
У філософії останніх століть існування Римської імперії панували релігійно-
містичні вчення – неопіфагореїзм (повернення до містики чисел), неоплатонізм
(відмова від раціоналізму попереднього філософського мислення). Філософія
Плотіна виявляє безвихідь і невирішеність суперечностей, які стають всеосяжними.
Це провісник кінця античної культури.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте особливості східного і західного типу філософування.
2. Виокремте основні школи в давньоіндійській філософії.
3. Виділіть основні світоглядні ідеї «Вед» як духовного канону Стародавньої
Індії.
4. Від чого залежить якість особи згідно з ученням джайнізму?
5. Які чотири істини фігурують в основі філософії буддизму?

29