Page 28 - 4437
P. 28
потойбічного світу ідей. Він вважав, наприклад, що існує ідея коня в потойбічному
світі, яка в нашому світі вилилася у реального коня.
Ідея, за Платоном, - це граничне узагальнення речей. У ній закладено сам
принцип речі. Модель і метод її конструювання та пізнавання. Таким чином,
матеріальний світ, за Платоном, - «тінь» світу ідей, вторинний. Вище від усього
стоїть ідея краси і добра. Вчення про ідеї детально розроблено в працях «Пир»,
«Закон», «Федр».
Платон розробив «теорію спогадів». Ідеї людей, тобто їхні душі, перебуваючи
на землі, зберігають у собі спогади про істинний потойбічний світ ідей, звідки вони
прийшли. Ці спогади є нашими знаннями про світ. Душа людини, за Платоном, має
три складові: розумну душу, від якої у людини з’являється мудрість; вольову душу
як основу мужності; чуттєву душу, що дає доброчесність, розважливість.
Формування цих чеснот стане основою становлення справедливості.
Існуючі державні форми Платон ділить на дві групи: припустимі і регресивні.
До занепадницьких він відносить: тимократію( владу кількох осіб, засновану на
військовій силі); олігархію (владу кількох осіб, яка спирається на торгівлю,
лихварство); демократію (владу невдячного демосу, натовпу) та тиранію.
Платон як противник рабовласницької демократії і прихильник
аристократичного та олігархічного ладу запропонував проект ідеальної держави –
поліса, в основі якого лежав ідеалізований устрій Спарти. Всі громадяни
ідеалізованої держави поділяються на три групи: філософи, воїни і ремісники.
Ідеї Сократа і Платона розвивались у сократичних школах (мегарська школа,
школа кініків, кіренаїків).
Систематизацію і логічне узагальнення всіх наукових знань дав Арістотель
(384-322 рр. до н. е.). Він був учнем Платона. Йому належить близько 150 наукових
праць. Серед них виділяють кілька груп.
Логічні трактати, об’єднані назвою «Органон» (тобто засіб, метод). Трактати
про природу і рух: «Фізика», «Про походження і знищення», «Про небо». Біологічні
трактати: «Про душу», «Історія тварин».Твори про «первинну філософію», тобто
метафізику (твір, що йде після фізики). Етичні твори – «Нікомахова етика»,
«Евдемова етика». Соціально-політичні твори: «Політика», Твори про мистецтво,
поезію і риторику, перш за все це – «Поетика».
Арістотель обґрунтовує реальність існування буття. Світ – це сукупність
множини таких субстанцій, кожна з яких є нерозривною єдністю форми і матерії.
Матерія як пасивний елемент буття, тому в «чистому» вигляді може тільки
мислитися. Реально існувати матерія може тільки «оформленою», тобто вступаючи
в контакт з формою. Формою всіх форм є Бог.
За Арістотелем існує 4 види причин: матерія (цегла чи інший будівельний
матеріал), форма (план), рушійна причина (архітектор, його мистецтво) та мета
будови (сама будова). Таким чином пасивній матерії надає дієвості форма.
27