Page 130 - 4437
P. 130

клуби є лише «частинки» суспільства. Завданням соціально-філософської теорії є
              розуміння  суспільства  як  особливого  самодостатнього  колективу  взаємодіючих
              людей,  які  володіють  універсальними  законами  організації  і  конкретними
              формами їх прояву.
                     Поняття  соціального.
                        Людство ще не знайшло більш-менш прийнятної  і обґрунтованої відповіді
              на  питання, що ж  таке  соціальне.  Первинна  якість  соціального осягається  через
              усвідомлення  відмінності  даного  феномена  від  природно-тваринного  світу.  Між
              людиною  і  твариною  є  принципова  відмінність.  Між  будовою  кінцівок  чи
              внутрішніх  органів  людини  і  тварини,  конституцією  тіла  можна  знайти  безліч
              принципових  відмінностей.  Однак  головна відмінність  полягає  в  способі  життя.
              Тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування. Людське –
              суспільним, соціальним як життєдіяльність.
                        Суспільне  життя  –  це  реальний  життєвий  процес  людини  (особи,
              соціальної  групи,  класу,  суспільства),  що  відбувається  в  конкретно-історичних
              умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу
              свідомого     перетворення     дійсності.    Найістотнішою      ознакою     людської
              життєдіяльності  є  її  свідомий  характер.    Свідомий  характер  розуміється  як
              здатність  розмірковувати  над  зовнішніми  обставинами,  над  своїми  зв’язками  з
              ними  та  з  іншими  людьми,  над  собою  і  своїм  духом,  заглиблюватись  у  себе  з
              метою усвідомлення суті природно-суспільного й сенсу власного буття в світі.
                        Людська  властивість  самозаглиблення  –  саморефлексії,  як  усвідомлення
              свого  відмінного,  особливого  існування,  має  діяльний  суспільний  характер  і
              джерело  виникнення.  Зміст  і  характер  людського  життя  визначається  способом
              людської  діяльності,  одним  з  головних  чинників  якого  є  засоби  виробництва  –
              знаряддя діяльності. Це перше й головне чуттєво-практичне і духовно-абстрактне
              усвідомлене  узагальнення  відмінності  людини  від  іншого  природного  світу.
              Іншим, не менш важливим чинником, стало спілкування людей засобами мови та
              інших символічних форм культури.
                         Предметом  вивчення  соціальної  філософії  є  не  тільки  суспільство,  але  і
              соціум,  або  соціальність  взагалі.  Термін  «соціальний»  використовується  для
              позначення  колективних  форм  життя  людей на  відміну  від  його  індивідуальних
              проявів.  «Соціальний  статус»  людини,  який  вказує  її  місце  в  ієрархії  людей,
              протиставляється  особистісним  властивостям  індивіда  тощо.  В  іншому  значенні
              термін  «соціальне»  виступає  не  як  синонім  колективного  життя  людей,  а  як
              позначення  особливої  «ділянки»  цього  життя,  відмінного  від  інших  його
              «ділянок».  Інколи  під  поняттям  «соціальне»  розуміють  системну  сукупність
              властивостей  і  ознак,  які  виділяють  людину  і  створений  нею  світ  з  царства
              природи.
                         Таким чином, соціум є особливий спосіб життя особливих  істот – людей,
              головними чинниками якого є свідомість, діяльність і спілкування. Людина живе у










                                                           129
   125   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135