Page 132 - 4437

існує як незалежна, соціальна, тобто як об’єктивна. Однак, у суспільстві не можна
раз і назавжди «відфільтрувати» матеріальне від ідеального, а об’єктивне від
суб’єктивного.
Проаналізувавши основні теоретичні моделі соціуму, з повним правом
зробити висновок, що суспільство – це надзвичайно складний, багатоманітний і
суперечливий предмет пізнання. Суспільство охоплює різноманітні процеси,
стосунки між людьми і складається з певних соціальних інститутів. У суспільстві
реалізуються різноманітні види матеріальної та духовної діяльності людей.
Суспільство – це реальні люди, які об’єднуються у соціальні групи, нації,
взаємодіють між собою, створюють і споживають матеріальні та духовні блага.
Таким чином, суспільство – це реальний процес життєдіяльності людей, що
має історичний характер, існує об’єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі
людей.

2. Суспільство як система і життєдіяльність людини.

Зрозуміти суспільство як об’єктивний процес, пізнати закономірності його
функціонування, розвитку – це головне завдання соціальної філософії.
На думку Платона, суспільство є об’єднанням людей для задоволення своїх
потреб і є засобом реалізації потреби людей одне в одному. За Арістотелем, воно є
втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людини. Релігійна
філософія вважала його проявом божого творіння. Просвітителі (Т. Гоббс, Ж. –Ж.
Руссо, Ф. М. Вольтер) та французькі матеріалісти 18 ст. трактували суспільство як
форму суспільної угоди. Г. Гегель розумів суспільство як реальний процес
життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсолютної
ідеї. Г. Зіммель відроджує Платонову ідею про суспільство як засіб реалізації
внутрішніх спонук, потреб, мотивів індивідів. Е. Дюркгейм підкреслює значення
розподілу праці. Т. Парсонс трактує суспільство як соціальну систему, що
функціонує завдяки взаємодії людей та соціальних інститутів. Марксистська
соціальна філософія суспільство визначає як сукупність історично обумовлених
форм спільної діяльності людей. Головною детермінантою суспільного життя є
спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він обумовлює соціальний, політи-
чний та духовний процес життя. Суспільне буття визначає суспільну свідомість, а
не навпаки – головний висновок марксистської соціальної філософії.
Були спроби пояснити суспільне життя і через призму визначальної ролі
суспільної свідомості. Теоретичне уявлення про соціум як систему безпосередньо
пов’язане з аналізом головних підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна
взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства і, навпаки, - дисгармонія яких
веде до суттєвих конфліктів і деформацій.
Поняття «сфера суспільного життя» відбиває різнопланові процеси,
стосунки, цінності, інститути, фактори як матеріальні, так і ідеальні, об’єктивні й

131