Page 129 - 4437

ЛЕКЦІЯ 13
Тема: Суспільство як об’єкт філософського пізнання
План
1. Суспільство і поняття соціального у філософії.
2. Суспільство як система і життєдіяльність людини.
3. Діяльність як спосіб існування соціального.
4. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму.

1. Суспільство і поняття соціального у філософії.

Суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання.
Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. Першим в історії
було первісне суспільство мисливців і збирачів. На зміну йому прийшло
рабовласницьке, згодом – феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство.
Існують і інші класифікації типів і форм суспільства (доіндустріальне,
індустріальне, постіндустріальне та ін.). У межах однієї й тієї ж країни в різні
періоди існували різні типи суспільства.
Термін «суспільство» у філософській, економічній та історичній літературі
має щонайменше чотири різних значення.
1. Окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного
розвитку. Прикладом можуть бути суспільства стародавніх Афін, середньовічної
Греції, сучасної Болгарії, України тощо. Кожне таке суспільство є не просто
сукупністю людей, а єдиною системою соціальних відносин, що розвивається
певною мірою незалежно від інших соціальних організмів.
2. Та чи інша конкретна сукупність соціальних організмів.
3. Сукупність усіх соціальних організмів, що існували й існують на земній
кулі, тобто все людство в цілому.
4. Суспільство певного типу взагалі, наприклад, феодальне, індустріальне.
Людським суспільством можна назвати всю сукупність Homo sapiens,
поєднаним фактом проживання на планеті Земля, яка складає єдине в цьому
розумінні людство. У вузькому розумінні слова суспільствами називають особливі
національно-державні об’єднання людей, що проживають на відмежованій
території і пов’язаних єдністю культурних, економічних, політичних інститутів
(«німецьке суспільство», «українське суспільство» тощо). Суспільством можуть
називати групи людей, пов’язаних спільністю походження і стану (дворянське
суспільство, «бомонд»); «спільноти за інтересами», або групи людей, пов’язаних
спільним заняттям (спортивні товариства, товариства любителів хорошого співу);
неформальні малі групи, тощо. Однак ці і подібні колективи для соціальної
філософії виступають лише як суспільства людей, далеко не тотожні
«повноцінному» людському суспільству. Стани, політичні партії, сім’ї, спортивні

128