Page 60 - 4431

ми зупинимося тільки на зовнішніх проявах цієї проблеми, доступних прямому
спостереженню та узагальненню.
Рухаючись від одного інформаційного виробництва до іншого, інформація
перетворюється, але змістовно вона може зберігатися, збагачуватися чи втрачатися.
Щодо вербальної інформації можна стверджувати, що вона зберігається в процесах
простого копіювання, тобто в процесах перенесення символів з одного фізичного носія
на інший. Інформація може збагачуватися і не втрачатися, якщо до предмета
інформаційного виробництва крім копіювання додаються деякі коментарі, а отже,
збагачується початковий предмет праці інформаційного виробництва.
Якщо в продукті інформаційного виробництва присутня тільки частина
предмета праці й відсутні коментарі, то інформація втрачається. Ця процедура часто
використовується для створення простих і досить ефективних ідентифікаторів складних
інформаційних продуктів. Однак така процедура буває пов’язана і з умисним, а іноді й
з кримінальним приховуванням інформації. Часткова присутність предмета праці в
продукті інформаційного виробництва разом із коментарями, не зважаючи на втрати,
приводить до збагачення. Це не означає, що супроводження предмета праці
реквізитами виробника часткової копії збагачує його. Збагаченням уважається добірка
часткової копії предметів праці разом із результатами статистичної, математичної,
аналітичної або іншої їх обробки та узагальнення.
Будь-яке узагальнення інформації, що міститься в предметі праці, веде як до
збагачення, так і до втрати інформації, якщо в продукті інформаційного виробництва
відсутня точна копія предмета праці. Цю закономірність можна виразити у формі
першого закону інформаційної динаміки: Тільки повне копіювання інформаційних
продуктів зберігає інформацію.
Нехтування цим законом призводить до сумних наслідків в інформаційних
виробництвах, пов’язаних з виробленням і прийняттям рішень на основі аналізу
узагальненої інформації про результати діяльності великої кількості інших виробництв
– заводів, шкіл, інститутів, організацій тощо. Такі рішення, зазвичай, неефективні або
навіть шкідливі. Прикладом може слугувати неймовірно “роздута” система
статистичного обліку та узагальнення інформації в СРСР, що мала постачати
інформацію, годящу для всіх рівнів управління країною і на всі часи. Природно, що
внаслідок дії закону інформаційної динаміки продукція державної системи статистики
містила усе що завгодно, але тільки не реальну інформацію, необхідну для управління
країною. Інформація втрачалася в міру її узагальнення (агрегування). На жаль, така
сама ситуація спостерігається й нині. Дані державної статистики здебільшого кладуться
в інформаційну основу підготовки і прийняття рішень на всіх рівнях.
Крім втрат інформації у процесі часткового копіювання документів за їх руху в
суспільному інформаційному виробництві, має місце випадкове або навмисне
викривлення інформації. Воно може бути наслідком помилок під час копіювання
документів (перенесення думок людини на механічні або електронні носії можна
вважати авторським копіюванням), може з’явитися й у разі викладу змісту документа
іншою мовою (перекладу тексту).
Наслідки таких викривлень змісту документів під час використання їх як засобів
виробництва можуть бути дуже тяжкими. Наприклад, друкарська помилка в рецептурі
ліків може призвести до тяжких наслідків для хворого, а неякісний переклад
дипломатичного документа – до порушення взаєморозуміння між країнами.
Для виявлення та виправлення випадкових викривлень інформації в
інформаційних виробництвах використовуються спеціальні процедури, зокрема
редагування і коректура текстів документів, контроль правильності запису за зміни
носія. Однак завжди залишається деяка не нульова ймовірність появи випадкових
викривлень у будь-якому документі. Цей факт можна сформулювати як другий закон

60