Page 57 - 4431

засобів – може створюватися на самих iнформацiйних пiдприємствах. У такому разі
вони є продуктами працi, що можуть бути реалізовані на сторону або використанi на
самому пiдприємствi.
Особливiстю нематерiальної частини знарядь працi – програмних засобiв є
схильнiсть тiльки до морального старiння. Фізичне зношування характерне для їх
носіїв, але зважаючи на те, що витрати на копіювання ПЗ незначні, їх можна
ігнорувати.
Ця особливість проявляється і за використання інформації як засобу
виробництва. Інформаційні засоби виробництва не витрачаються і не амортизуються.
До них можна втратити інтерес. Вони можуть морально застарівати і забуватися. Отже,
продукти інформаційного виробництва підкоряються закону незнищенності, згідно з
яким: Інформація не зникає за її споживання або використання як предмета праці і не
амортизується за її використання як засобу праці.
Існують певні особливості використання інформації як засобів виробництва, не
пов’язані з її незнищенністю. Доцільно згадати корінну відмінність технологій
транспортування продуктів матеріальних та інформаційних виробництв. Переміщення
матеріальних продуктів на великі відстані потребує значних витрат матеріальних
ресурсів і часу. Сучасні засоби передавання інформації створюють можливість
передавання її практично миттєво на будь-які відстані. Це дає змогу організовувати
складні інформаційні виробництва, розподілені у просторі та часі. Стає можливою
повна відмова від закріплення людей, що беруть участь в інформаційному виробництві,
за певним робочим місцем.
Що стосується законів функціонування суспільного інформаційного
виробництва. Закономірності руху інформації у суспільстві й розвитку суспільного
інформаційного виробництва можна виявити тільки аналізуючи кількісні
характеристики цього процесу. Найпоширенішою одиницею виміру інформації є
шеннонівський біт (двійкова одиниця). Вона застосовується для оцінювання якості
сигналів у процесі взаємодії систем управління та їх частин, а також у дослідженнях
конкретних інформаційних виробництв, метою яких є зменшення або збільшення
невизначеності у будь-якій інформаційній системі.
Для встановлення загальних закономірностей руху інформації у суспільстві
необхідно використовувати більш узагальнені та предметні одиниці вимірювання
інформації та її потоків.
Людина – найпростіша інформаційна одиниця виробництва. За даними
нейропсихологів, людина здатна втримувати в пам’яті близько семи різних об’єктів, що
обдумуються нею одночасно. При цьому складність і природа об’єктів може бути
різною. Спілкуючись один з одним, люди працюють в режимі “питання-відповідь” й
вимірювати довжину повідомлень, що при цьому передаються ними, в шеннонівских
бітах досить складно і, мабуть, не потрібно. Для кількісної оцінки руху інформації
важливішим є кількість запитань і відповідей, вироблених у процесі спілкування. У
складних інформаційних виробництвах одночасно спілкуються багато пар: “людина -
людина”, “людина - машина”, “машина - машина”.
У процесі спілкування виробляються і на якийсь час фіксуються на паперових,
магнітних, електронних, акустичних та інших носіях певна кількість інформації. Зіставити
різні інформаційні виробництва можна тільки у разі відносно близьких одиниць
вимірювання порцій або одиниць інформації. В різних інформаційних виробництвах
можуть використовуватися різні одиниці вимірювання цих порцій: символ, поле, запис,
документ, текст, файл, масив інформації тощо. Наприклад, у бібліотеці, тобто в
інформаційному виробництві, покликаному обслуговувати читачів, можна виявити
декілька різних одиниць інформації. Це книги, їх бібліографічні описи, реферати,
каталожні записи, формуляри читачів тощо.

57