Page 55 - 4431

Пріоритети у розвитку розширеного відтворювання в доінформаційному
суспільстві задаються формулою: максимальний розвиток матеріального виробництва
за мінімального розвитку інформаційного виробництва, а пріоритети у розвитку
інформаційного суспільства визначаються формулою: нескінченний розвиток
інформаційного виробництва за мінімального розвитку матеріального виробництва.
Зміна пріоритетів у розширеному суспільному відтворюванні супроводитиметься
зміною пріоритетів у споживанні. Якщо в доінформаційному суспільстві визначальною
ознакою високого добробуту людини були кількість та якість доступних йому
матеріальних благ, то в розвиненому інформаційному суспільстві такими ознаками
будуть кількість та якість доступних йому інформаційних продуктів і послуг або
доступних йому інформаційних благ. З позицій інформатики, будь-яка людина являє
собою складне інформаційне виробництво, що переробляє інформацію, яка до неї
надходить, і виробляє інформацію, призначену іншим людям. Розвиток і саме
існування цього виробництва визначаються не тільки обсягами інформації, що
надходить на перероблення, а й обсягами споживання виробленої ним інформації.
Внутрішнє інформаційне виробництво окремої людини розвивається під дією
вимог з боку того суспільного виробництва, в якому вона зайнята. Обчислювальні
машини нейтральні у своєму впливові на процес розвитку людини. Вони рівною мірою
посилюють прагнення одних людей до саморозвитку, а інших – до економії зусиль як
фізичних, так і розумових. Остання обставина особливо небезпечна для суспільства.
Вона призводить до посилення поділу людей за рівнем їх розумового розвитку, що
набагато небезпечніше за розділення людей за рівнем матеріального добробуту.
Зазначені особливості інформаційного виробництва людини притаманні всім
інформаційним виробництвам, що створюються людьми, і не залежать від рівня і стадії
розвитку людського суспільства та його складових.
Основними елементами iнформацiйного виробництва, так само як i
матерiального виробництва, є предмети працi, засоби виробництва i сама праця (тобто
доцiльна дiяльнiсть). Предмети праці – речі, які зазнають впливу людини в процесі
виробництва. Розрізняють два види предметів праці: 1) матеріали, що безпосередньо
добуваються в природі і перетворюються на продукт; 2) матеріали, що зазнали
попередньої обробки. Предмети праці беруть участь у процесі виробництва один раз і
відразу переносять свою первинну вартість на випущений товар, послугу. В
інформаційному виробництві предметом праці є інформація. У теоретичних
дослідженнях, у розробках, винахідництві також використовуються результати
попередніх виробництв, причому матеріалізація цих результатів зовсім не обов’язкова.
У матеріальному виробництві інформація не може бути предметом праці.
Матеріальні продукти як в матеріальному, так і в інформаційному виробництві
використовуються і як предмети праці, і як засоби праці. Обчислювальні машини є
засобом праці в більшості інформаційних виробництв, і вони ж можуть бути предметом
праці в інформаційному виробництві, що сертифікує ці машини.
Основною особливiстю предметiв працi в iнформацiйному виробництвi є їх
нематерiальнiсть (матерiальнi тiльки носiї iнформацiї) i, в зв’язку з цим, незнищенність
за використання. Людина, віддаючи матеріальний продукт, втрачає його, а віддаючи
інформацію, не втрачає її. Отже, є можливiсть багаторазово використовувати одну й ту
саму інформацію в процесi виробництва (наприклад, бази даних і знань).
Отже, запропоноване визначення доцільно скоригувати таким чином: предмети
праці інформаційного виробництва багаторазово беруть участь у процесі
виробництва і по частинах переносять свою первинну вартість на випущений товар,
послугу. Цим вони подібні до знарядь праці. Для інформаційних предметів праці у
бiльшостi випадкiв є вiдомими: вiдправник, об’єкт, стан якого вони вiдображають,
власник та адресати використання результатної iнформацiї, тобто вони мають чітке

55