Page 24 - 4431
P. 24

Рисунок 3.2 – Сутнісні характеристики науково-технічної діяльності та її
                                                          складових

                         Пізнавальному інструментарію притаманні властивості пізнавальних здатностей
                  дослідника,  окрім  невідчужуваності.  Предмет  науково-технічної  діяльності  також
                  містить уречевлену й не уречевлену форми. Перша - це матеріали і напівфабрикати, що
                  застосовуються під час ДіР, надання науково-технічних послуг, у формі другої постає
                  науково-технічна інформація, в яку трансформовані наукові й технічні знання, а також
                  сформульовані  наукові  й  практичні  проблеми,  пізнавальний  інструментарій  та
                  пізнавальні  здатності  дослідника,  на  які  цілеспрямовано  направлені  дії  відповідних
                  суб’єктів під час проведення всіх складових науково-технічної діяльності.
                         Процес  науково-технічної  діяльності  відбувається  у  нерозривній  єдності  її
                  складових: процесу ДіР  і підготовки наукових кадрів, що містять етапи генерування,
                  об’єктивації  та  об’єктивізації  нових  наукових  і  технічних  знань,  та  процесу  надання
                  науково-технічних послуг, що опосередковує перебіг обох попередніх процесів.
                         Умови науково-технічної діяльності виступають в уречевленій та не уречевленій
                  формах.  Уречевлені  умови  —  це  на  явність  розгалуженої  мережі  наукових
                  організацій;  досягнуті  у  країні  рівень  накопичення  науково-технічної  інформації,  що
                  залежить  від  виробників  науково-технічних  послуг,  рівень  оволодіння  накопиченими
                  формалізованими  знаннями  -  у  національній  системі  підготовки  наукових  кадрів;
                  наявність  різноманітних  джерел  фінансування  науково-технічної  діяльності  й
                  досягнутий рівень фінансового забезпечення цього виду діяльності у країні.
                         Серед  джерел  фінансування  науково-технічної  діяльності  розрізняють
                  національні  й  іноземні,  серед  національних  джерел  міжнародна  статистика  виділяє:
                  кошти  корпорацій  (кошти  національних  замовників),  урядові  кошти  (кошти
                  державного і місцевих бюджетів), кошти неурядових фондів, власні кошти виконавців
                  та кошти інших джерел. Найбільше значення мають перші три з національних джерел
                  фінансування, водночас посилення значення іноземних джерел фінансування науково-
                  технічної діяльності є одним з проявів процесів глобалізації.
                         Досягнутий  рівень  фінансового  забезпечення  науково-технічної  діяльності  у
                  країні  можна  оцінити  на  індивідуальному  рівні,  що  відображають  такі  відносні
                  показники:  валові  витрати  на  ДіР  на  одного  мешканця,  валові  витрати  на  одного
                  дослідника; на суспільному рівні оцінюється  науко місткість  ВВП як частка валових
                  витрат  на  ДіР  у  ВВП.  Фахівці  акцентують  увагу  на  тому,  що  при  значенні
                  наукомісткості  ВВП  до  0,4%  реалізується  лише  соціокультурна  функція  науки,
                  досягнуті значення наукомісткості ВВП в інтервалі 0,4-0,9% уможливлюють реалізацію
                  пізнавальної функції науки, і лише при перевищенні наукомісткості ВВП на рівні 0,9%

                                                              24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29