Page 28 - 4431

діяльності, тому її не можна повністю перекласти на будь-які машини чи
роботів.
3. Однократність, оскільки результатом науково-технічної діяльності є
однократне вирішення завдань, виконання нестандартних операцій, створення
унікальних за новизною й оригінальністю продуктів і технологій. З метою
уникнення повторювань створено інститут патентування, здійснюються
публікації наукових праць, що дозволяє інформувати наукову спільноту про
прирощення запасу наукових та технічних знань і суттєво уникати дублювання,
яке для суспільства означає дублювання витрат на одні й ті ж напрями
досліджень, проте певною мірою воно необхідне, оскільки доводить надійність
отриманого результату.
4. Дискретність. Науково-технічна діяльність містить різноманітні неповторювані
елементи, оскільки зміна напрямів досліджень, дослідної тематики, об’єктів, що
проектуються, утруднює вироблення стереотипних підходів до вирішення
поставлених завдань, є основою багатоваріантності рішень, що приймаються.
5. Невизначеність - відсутність чітких кількісних значень параметрів, які описують
науково-технічну діяльність як систему, оскільки практично всім її складовим
притаманна не уречевлена форма сутнісних характеристик, яку неможливо
оцінити кількісно, зокрема це стосується часу досягнення результату ДіР, повних
витрат фінансових, кадрових ресурсів та ін.
6. Кооперативність, що притаманна науково-технічній діяльності й відображає
суб’єкт-суб’єктну взаємодію всіх її учасників, оскільки у пізнавальній діяльності
індивідуальний творчий процес неможливий без використання накопиченого
наукового доробку, що є відображенням кумулятивного характеру наукових і
технічних знань, та досягнення когнітивного консенсусу.
7. Крім того, кооперативність притаманна всьому процесу науково-технічної
діяльності як об’єднання зусиль багатьох її суб’єктів для прирощення запасу
знань та їх продуктивного використання.
8. Синергічність - спрямованість на прирощення наукових і технічних знань, що
мають кумулятивний характер.
9. Інтегративність - з одного боку, здатність на основі синтезу пізнавального
інструментарію різних наук та накопиченого доробку наукових і технічних знань
вирішувати більш складні науково-технічні завдання чи практичні проблеми, що
забезпечується міждисциплінарним характером сучасних ДіР, з іншого боку,
здатність до зближення й об’єднання з більшістю видів економічної діяльності та
їх взаємної трансформації.
10. Всезагальність. Відкриття, що були зроблені один раз, можуть у подальшому
застосовуватися без будь-яких витрат на ДіР, здобуваючи значення дарової
природної сили. Застосування результатів науково-технічної діяльності також не
має чітких меж, вони можуть застосовуватися у будь-якому виді діяльності.
11. Глобальність, оскільки будь-яке відкриття або винахід як результати науково-
технічної діяльності спрямовані на майбутнє й адресовані всьому людству,
незалежно від континенту, національності чи політичної організації суспільства.
Такі властивості науково-технічної діяльності здійснюють суттєвий вплив на
організацію, економічні основи та управління цим видом діяльності. Зокрема,
принципова відмінність творчості як типу людської активності полягає у тому, що вона
не створює ринкових благ і не зумовлює ринкових принципів розподілу, “оскільки
метою суб’єкта, що творить, є не речове благо, а розвиток власної особистості. Творча
активність не підлягає експлуатації, оскільки відчуження матеріальних або
нематеріальних продуктів такої діяльності, навіть якщо й існує, не суперечить головній
меті індивіда-творця — його самовдосконаленню”.

28