Page 217 - 4428

нізована як мережа взаємозв’язаних процесів, орієнтованих на задо-
волення потреб споживачів.
Особливості процесно-орієнтованого обліку полягають у
такому:

 опис основних видів діяльності (роботи, процеси, операції),
які пов’язані з управлінням виробництва та його обслуговуванням

на рівні цехів, а також операції, які виконують працівники відділів
адміністрації підприємства та допоміжних підрозділів;
 витрати усіх ресурсів (персонал, обладнання, матеріали, по-
слуги сторонніх організацій) розподіляються між операціями

пропорційно до використання ресурсів на їх виконання;
 встановлення для кожного процесу (операції) показника, який

вимірює обсяг його виконання;
 розподіл згрупованих за операціями витрат між видами про-
дукції і послугами пропорційно до того, у яких обсягах ця операція

здійснювалася для забезпечення виробництва і збуту кожного
окремого виду продукції.
Відмінності між процесно-орієнтованим та традиційним

обліком щодо розподілу непрямих витрат згруповані в табл.8.1.
Отже, процесний розрахунок витрат дозволяє більш об’єктивно
(в причино-наслідковому розумінні) розподіляти непрямі витрати
на кінцеву продукцію або на утримання підрозділів підприємства.

Він базується на процесному або операційному підході до обліку
витрат у всіх структурних підрозділах.
З метою більш точного контролю витрат та достовірного розра-

хунку собівартості при обліку за процесами використовують драй-
вери – це фізичні параметри або економічні показники, що виділя-
ються в межах економічної моделі підприємства. Ієрархія драйверів
наступна.

Драйвер витрат – це узагальнювальний показник, який
сигналізує про наявність у бізнесі відповідного процесу з непрямими
витратами. Наприклад: ремонт обладнання; контроль якості;

просування товару на ринок.
Драйвер ресурсів характеризує, який конкретний ресурс ви-
користовують для проведення того чи іншого процесу. Наприклад:
види замінних деталей; послуги сторонніх організацій для

проведення ремонтних робіт; види мастильних матеріалів.

216