Page 103 - 4428

відповідальності, видів бізнесу, операцій тощо. Таке бюджетування
починається із визначення обмежувального бюджетного фактора –
“вузького місця” на підприємстві. Оскільки найчастіше в ринкових
умовах “вузьким місцем” діяльності підприємства є обсяг реалізації

продукції, то насамперед формують план реалізації. Якщо для
підприємства проблематичним є закупівля певного виду необхід-
них матеріалів, то послідовне бюджетування може починатись із

формування бюджету чи кошторису прямих витрат на матеріали. З
бюджету виробничих потужностей сукцесійне бюджетування роз-
починається, коли на підприємстві обмежувальним фактором є
виробничі потужності. Також при послідовному бюджетуванні бю-

джети розробляються спочатку на часткові чи мінімальні періоди, а
згодом на бюджетний період, при цьому планові бюджетні показ-
ники попередніх періодів обов’язково враховуються при форму-

ванні бюджетів на наступні періоди. Таке бюджетування здійсню-
ється крок за кроком, у логічній послідовності, і його ефективність
залежить від якості розроблених бюджетів на кожному з етапів.

Залежно від рівня централізації управління на підприємствах
бюджетування може здійснюватись централізованим, децентра-
лізованим та комбінованим методами. Метод централізованого

бюджетування (“згори-вниз”) передбачає розроблення бюджетів
підрозділів нижчого рівня, виходячи з основних бюджетів організа-
ції. Фактично, менеджерів нижчого рівня інформують про розподіл
ресурсів організації відповідно до управлінських рішень менедже-

рів вищого рівня.
Метод децентралізованого бюджетування (“знизу-вгору”,
так званий метод бюджетних замовлень) передбачає послідовну

інтеграцію бюджетів підрозділів нижчого рівня в бюджети під-
розділів вищого рівня і кінцево – у зведені загально-організаційні
бюджети. За цим методом існує загроза перетворення бюджету-
вання на окремі, не пов’язані між собою процеси побудови бю-

джетів у підрозділах. Оскільки результати діяльності підрозділів
оцінюються значною мірою за рівнем виконання бюджетів, то існує
небезпека, що працівники підрозділів будуть свідомо надавати

неправдиву інформацію щодо обсягів їх фінансово-господарських
операцій. Також проблемою є те, що сформовані відокремлено у
підрозділах бюджети часто не відповідають загально організацій-

ним цілям, не враховують реальні економічні перспективи розвитку
галузі.

102