Page 100 - 4428

Гнучкий бюджет показує розміри витрат для різних обсягів
діяльності відповідного центру відповідальності. У гнучкому бю-
джеті проводиться розділення витрат на постійні (вони вказуються
в повному обсязі) та змінні (для них у бюджеті вказують норматив

витрат на одиницю продукції). За допомогою формули, що пов'язує
витрати та обсяг виробництва, можна розробляти кошториси для
різних рівнів ділової активності.

При розробленні різних видів бюджетів на підприємствах від-
повідних видів діяльності та форми власності необхідно застосо-
вувати адекватні методи бюджетування з урахуванням особливос-
тей середовища функціонування. Методи бюджетування – це при-

йоми розроблення планових бюджетів підприємства.
На рис. 4.1 наведено комплексну класифікацію методів бю-
джетування за такими істотними та незалежними ознаками:

порядком розроблення бюджетів, рівнем пристосування бюдже-
тування до змін середовища функціонування підприємств, рівнем
централізації бюджетування, вхідною базою бюджетування, спосо-

бом розрахунку планових бюджетних показників, вибором об’єктів
бюджетування.
В основі розроблення усіх бюджетів лежить балансовий під-

хід (фр. balance – буквально ваги, рівновага), за допомогою якого
відбувається планове узгодження потреб і ресурсів:
n m
 Pi   Пj , (4.1)
i  1 j  1
де Рі – ресурси і-го виду, гр. од.; n – кількість різновидів
ресурсів; Пj – потреби j-го виду, гр. од.; m – кількість різновидів
потреб.

Отже, кожен баланс складається з двох взаємопов’язаних час-
тин: перша узагальнює ресурси у розрізі джерел, друга характе-
ризує їх використання за конкретними потребами. При цьому за-
лежно від виду балансу ресурсна частина й частина, яка характе-

ризує потреби, можуть мати назви: “доходи – витрати”, “активи –
пасиви”, “надходження – видатки”, “витрати – джерела фінансу-
вання” тощо.

Наприклад, при формуванні бюджету руху грошових коштів
балансове узгодження набуватиме вигляду:
Зп + Н = В + Зк, (4.2)

99