Page 225 - 4371
P. 225

слами. Оскільки  N  непарне, то воно повинно дорівнювати
               добутку простих чисел виду  4 k   1. Але це неможливо, то-
               му, що добуток двох чисел виду  4 k   1 має той же вид:
                      4k   1 4k     1   4 4 kk   k   k   1   4k    1,
                         1       2          1  2   1   2         3
               а, значить, і добуток будь-якої кількості чисел такого виду
               теж має вид  4 k  1, в той же час число  N  має вид  4 k  1.
                  б)  Аналогічно  доводиться,  що  існує  нескінченно  багато
               простих  чисел  виду  6 k  1:  припустимо,  що  таких  чисел  є
               скінченна кількість:  11,5  , 17 ,  23 ,  29 , ,  p . Розглянемо число
                                                        n
                              N    6  115   17  23 29  . . .  p   1 .
                                                         n
               Зрозуміло, що воно взаємно просте з усіма простими чис-
               лами  виду  6 k  1.  Отже,  в  розкладі  числа  N   на  прості
               множники  може  зустрітись  тільки  3  і  прості  числа  виду
               6 k  1. Але легко перевірити, що добуток будь-якої кілько-
               сті чисел такого виду ніколи не дасть число виду  6 k  1.
                  8.2 Нехай  a  – загальний член прогресії,  d    0  – її різ-
                              n
               ниця. Як відомо,  a      a   md . Зрозуміло, що знайдеться
                                   n m   n
               член прогресії  a     1, тоді покладемо  m   a   і одержимо
                                 n                            n
                a     a   a  d   a   1   d  – складене число, що і потрібно
                 n m   n   n      n
               було довести.
                  8.3    Припустимо,      що      lim  sin  n    існує.   Тоді
                                                  n 
               sin  n  2  sin   n  0   при          n    ,        але

               sin  n  2  sin   n  2 sin 1 cos  n   1 ,  звідки  cos n  0 .  Отже
               sin  2 n  2  sin n cos n  0 .  Це  означає,  що  sin n  0 при
                n   .  Таким  чином,  lim  sin n  0 і lim  cos n  0 ,  що  немо-
                                       n           n  
                                      2
                             2
               жливо, бо sin n    cos n    1.
                  Аналогічно доводиться, що не існує  lim  cos  n.
                                                       n 
                  8.4  Припустимо,  що  послідовність  обмежена:  існує
                                                               M
                M   const  таке, що  nsin  n   M , тоді  sin  n   , що озна-
                                                               n

                                            225
   220   221   222   223   224   225   226   227   228   229   230