Page 69 - 4332

Аналіз політики як суспільного явища, однієї із сфер
суспільного життя буде неповним без розуміння її
взаємозв’язків, взаємодії з іншими сферами та факторами
суспільного розвитку. Так, наприклад, практика показує, що
взаємовідносини між політикою та економікою базуються не
на односторонній залежності першої від останньої
(марксистський підхід), а на їхній взаємозалежності та
взаємопов’язаності.
Не слід ігнорувати зв'язок політики із соціальною
структурою суспільства (визначає її суб’єкти, їхні інтереси,
імпульси), впливом соціально-психологічних факторів
(позначаються на політичній поведінці мас), демографічним
складом населення (визначає структуру суб’єктів політичних
процесів), духовною культурою, історією, моральністю
(історичний досвід свідчить про те, що політика ніколи не
функціонувала в повній гармонії з мораллю), правом,
релігійними чинниками, науковим потенціалом країни.
Докладніше про це радимо прочитати із зазначених у списку
літератури посібників та підручників.
При відповіді на 2-е питання виходимо з визначення
політичної діяльності як усієї багатоманітності дій людей у
сфері політики як у персоналізованих, так і в
інституціоналізованих формах. При цьому слід розрізняти
політичну діяльність у широкому і вузькому значеннях.
Перша – це реалізація політичних суспільних відносин,
взаємодія класів, націй, організацій, соціальних груп, окремих
індивідів для здійснення певних політичних інтересів щодо
завоювання, утримання і використання влади. Тоді як під
політичною діяльністю у вузькому значенні розуміють методи
й засоби виконання владних функцій певними політичними
силами, соціальними групами тощо.
Політична діяльність спрямована на ряд об’єктів, одні з
яких є:
1) організаційними факторами суспільно-політичного
життя: наприклад, утворення державних органів шляхом їх
виборів; створення масових організацій в результаті
волевиявлення громадян; вироблення політико-правових норм
тощо);

67