Page 74 - 4332
P. 74

6)    політичний лідер, який сприймається як авторитет.
              В  сучасній  науці  розрізняють  ще  й  інші  типи  політичної
           поведінки. Так, за своєю цілеспрямованістю вона може бути
           як  конструктивною,  так  і  деструктивною  щодо  існуючого
           суспільного  ладу  і  політичної  системи.  За  критерієм
           інтенсивності розрізняють таку політичну поведінку:
              1)  як  реакцію  (позитивну  чи  негативну)  на  явища  та
           процеси політичного життя;
              2) електоральну поведінку, тобто періодичні дії, пов’язані
           з делегуванням повноважень;
              3) участь в політичних організаціях;
              4) активну участь в позаінституційних політичних рухах.
              Про позаінституційні форми політичної поведінки можна
           докладніше  прочитати  з  підручника  “Політологія”  /  За  ред.
           О. І. Семківа. – Л., 1994. – С.199-206.
              Важливо  пам’ятати,  що  політична  поведінка  –  явище
           динамічне. Слід розрізняти зміну поведінки окремого індивіда
           і  зміну  поведінки  як  типової  характеристики  людських  мас.
           Саме цей аспект особливо важливий для політичного процесу
           на переломних етапах суспільного розвитку.

               Тема 5. Політична система суспільства, її інститути.
               Держава як базовий інститут політичної системи,
                                політичний режим.

              ЗМ – 3. Політична  система  суспільства, її інститути.
              ЗМ–4.  Держава    як  базовий  інститут  політичної
           системи, політичний  режим.

              Мета діяльності і зміст уміння Знати сутність політичної
           системи  суспільства,  в  рамках  якої  відбувається  політичне
           життя будь-якої країни, кожної з її складових. Знати загальні
           закономірності  функціонування  та  соціальне  призначення
           політичної  системи,  існуючі  в  сучасній  науковій  думці
           типології  політичних  систем  з  тим,  щоб  уміти  об’єктивно
           проаналізувати  політичну  систему  України,  досягнення  та
           негаразди  на  шляху  її  формування,  визначити  основні
           напрями  її  вдосконалення  на  базі  загальновизнаних

                                          72
   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79