Page 64 - 4332

оптимізація політичної системи; забезпечення політичної
стабільності.
Політична влада є багатоманітним суспільним явищем.
Розкриттю цієї багатоманітності, різних сторін та аспектів
влади сприяють різні концепції влади, основними з яких є:
 біхевіористська (від англ. behaviour – поведінка):
влада розглядається як певний тип поведінки, що ґрунтується
на можливості зміни поведінки інших людей;
 телеологічна (від грец. teleos – мета, результат): влада
як здатність досягнення поставлених цілей, одержання
намічених результатів;
 інструменталістська: влада тлумачиться як спосіб
використання певних інструментів, найважливішими з яких
вважаються насильство, багатство й знання;
 структуралістська: влада як особливі відносини між
тим, хто управляє, і тим, хто підпорядковується;
 конфліктологічна: влада як процес прийняття рішень,
що регулюють суспільні конфлікти, зокрема у царині
розподілу тих чи інших цінностей;
 реляціоністська (від франц. relation – відношення,
зв'язок): влада розглядається як відношення між двома
партнерами, коли один з них – суб’єкт – справляє
визначальний вплив на іншого – об’єкт.
Важливим завдання політології є упорядкувати,
згрупувати, типологізувати існуючу безліч конкретних
проявів влади, застосовуючи при цьому різні критерії.
Наведемо головні із сучасних класифікацій.
Так, згідно критерію легітимності (правомірності
існування влади, її суспільного визнання), який був
запропонований М. Вебером, владу поділяють на традиційну,
харизматичну, раціонально-легальну. Про це варто говорити
детальніше. Другим критерієм типологізації влади є, за
італійським вченим Н. Боббіо, принцип “видимості”, тобто її
публічність. Розрізняють три різновиди такої влади: публічна
влада видимого правління; напівприхована або напівпублічна;
прихована або таємна влада, “невидима”. За критерієм
політичного режиму розрізняють тоталітарну, авторитарну та
62