Page 65 - 4332

демократичну владу. Згідно принципу поділу влади її
поділяють на законодавчу, виконавчу та судову. Ще одним
критерієм типологізації влади є джерела, підстави її
формування. В найбільш загальному вигляді можна сказати,
що влада виростає із суб’єктивних відмінностей людей, із
об’єктивної неоднорідності їх становища у суспільстві.
Відповідно, джерела влади дуже різноманітні. Найчастіше
такими джерелами вважають фізичну силу, багатство, знання,
становище і організацію.
Крім джерел влади завжди вказують і на її ресурси. Під
останніми найчастіше розуміють потенційні основи влади,
тобто ті засоби дії на підвладних, які можуть бути
використані, але ще не використовуються або ж
використовуються недостатньо для досягнення поставлених
цілей. Розуміється, що між джерелами і ресурсами влади
немає чіткої розмежувальної лінії.
Різноманітні ресурси влади можуть класифікуватись за
різними ознаками. Так, за характером вони поділяються на:
утилітарні (матеріальні і соціальні блага, пов’язані із
задоволенням повсякденних інтересів і потреб людей);
примусові (силові) заходи адміністративного і кримінального
впливу); нормативні (різноманітні соціальні норми, що
регулюють багатоманітні суспільні відносини).
Відповідно до основних сфер життєдіяльності суспільства
виокремлюють економічні, соціальні і духовно-інформаційні
ресурси. Специфічним – демографічним – ресурсом
політичної влади є сама людина. Люди виступають
універсальним ресурсом влади вже тому, що створюють інші
ресурси.
Важливо розуміти, що використання ресурсів влади
перетворює її з можливої на дійсну, яка може виявлятись в
таких формах, як:
 панування (такий механізм здійснення влади, який
набуває форми соціальних інститутів і передбачає поділ
соціальних груп на пануючі і підлеглі, ієрархію і соціальну
дистанцію між ними, виокремлення і відокремлення
особливого апарату управління). При цьому панування

63