Page 62 - 4332

При відповіді на останнє питання плану аудиторного
семінару необхідно виходити з того, що влада – це є суто
суспільне відношення. Вона притаманна будь-якому
суспільству, але не тваринному світові, а політична влада,
політико-владні відносини характерні лише для певних етапів
суспільного розвитку. Влада – це таке суспільне відношення,
яке передбачає визначальний вплив однієї частини
суспільства на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі.
При цьому важливо наголосити на тому, що влада не є
властивістю окремо ні суб’єкта, ні об’єкта влади, вона
виступає саме як відношення між ними і не існує як без
суб’єкта, та і без об’єкта.
Загальновідоме визначення влади М. Вебера, яке
визнається більшістю політологів різних орієнтацій: “Влада
означає будь-яку можливість здійснювати всередині
конкретних соціальних відносин власну волю навіть всупереч
опорові, незалежно від того, на чому така можливість
ґрунтується”.
Нав’язування одними людьми своєї волі іншим може
здійснюватись із використанням різних засобів. Тому залежно
від засобів здійснення влади розрізняють різні її види –
економічна, соціальна, політична, сімейна, духовно-
інформаційна тощо. Докладніше про ці види влади можна
дізнатись із: Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія
політичної науки). – К., 2002. – С.173-175.
Щодо політичної влади як одного із видів влади можна
сказати, що це реальна здатність одних людей проводити
свою волю стосовно інших за допомогою правових і
політичних норм. Якщо реалізація інших видів влади
(духовної, сімейної, економічної тощо) тією чи іншою мірою
може відбуватися з використанням правових норм
(загальнообов’язкових правил поведінки, встановлених або
санкціонованих державою), то для політичної влади (особливо
державної, яка є її найвищим проявом) такі норми є
найважливішим засобом її здійснення. А зважаючи на те, що
політична влада – це ще й влада партій, громадських
організацій, рухів, засобів масової інформації, органів
місцевого самоврядування, які ґрунтуються не лише на

60