Page 61 - 4332

щоб надати об’єктивно конфліктному процесові форми, яка
здатна забезпечити мінімізацію неминучих втрат і збільшити
досягнення. Детальніше про т.зв. “золоті правила”
конфліктології (на прикладі проблем врегулювання
етнополітичних конфліктів) можна дізнатись із зазначеної в
списку літератури публікації О. Маруховської.
Для з’ясування сутності політичного конфлікту потрібно
знати основні стадії його розвитку та типологію конфліктів.
Про це радимо взяти інформацію із навчального посібника
“Політологія” (автори: В. М. Піча, Н. М. Хома), викладену на
с. 288-289.
Відповідь на дане питання плану має включати в себе
також знання про крайні форми прояву конфлікту, якими
виступають кризи. До внутрішньополітичних криз
відносяться: урядова, парламентська, конституційна,
загальнонаціональна кризи. Так, урядова криза виражається у
втраті урядом авторитету. Парламентська криза наступає тоді,
коли рішення законодавчого органу не співпадають з волею
більшості громадян країни, або коли впродовж встановленого
терміну однієї сесії (в Україні він становить 30 днів) не
можуть розпочатись пленарні засідання, чи з якихось інших
причин. Конституційна криза пов’язана із фактичним
припиненням дії Основного закону держави, що викликає
потребу перегляду і якісної зміни попередньої конституції.
Загальнонаціональна криза є найнебезпечнішою і може
включати в себе усі три попередні. Ця криза зачіпає основи
суспільного устрою і призводить до зміни політичної влади,
революцій, радикальних реформ.
Наявність в реальному житті політичних конфліктів
передбачає можливість їх врегулювання. Світова практика і
сучасні теоретичні розробки пропонують цілий ряд способів
вирішення конфліктів, зокрема: морально-правовий, силовий,
реалістичний, ідеалістичний, інтеґративний, ухилення, підміна
конфлікту, конфронтації, відкладання, переговори та ін.
Детальніше про це радимо дізнатися із: Політологічний
енциклопедичний словник. – К., 1997. – С.270; Піча В. М.,
Хома Н. М. Політологія: Навчальний посібник. – К.-Л.,2001.–
С.290-291.

59