Page 92 - 4329

Таблиця 4.1 – Класифікація невербальних засобів комунікації

Основні системи
невербальних Елементи системи
засобів комунікації

1. Рухи частин тіла Жести, міміка, вираз обличчя, посмішки, доторкання,
(“мова тіла”) пози
Інтонації, діапазон голосу, прискорення або уповільнення
2. Мова
мови
Просторові форми організації спілкування: наближеність
3. Простір до співрозмовника, розстановка меблів, розміри й
розташування
Завчасний прихід, точний початок комунікації,
4. Час
запізнення
5. Рух очей Погляди (частота, тривалість, уникнення погляду)

У залежності від статусу (санкціоновані чи несанкціоновані вищим
керівництвом) розрізняють формальні та неформальні комунікації.
Формальні комунікації є наслідком ієрархії влади в організації, відповідають
прямому ланцюгу команд і є частиною комунікацій, необхідних для виконання певної
роботи в організації.
Неформальні комунікації виникають спонтанно. Вони не санкціоновані
менеджментом, підтримують формальні комунікації, заповнюють розриви у
формальних комунікаціях і переслідують наступні цілі:
- задоволення потреб працівників організації у соціальній
взаємодії;
- покращення результатів діяльності організації шляхом створення
альтернативних, більш ефективних каналів обміну інформацією.
За характером спрямованості розрізняють 3 типи організаційних комунікацій:
- міжрівневі (вертикальні) комунікації;
- горизонтальні або бокові комунікації;
- діагональні комунікації.
У межах міжрівневих (вертикальних) комунікаціях розрізняють: низхідні й
висхідні.
Низхідні комунікації – це передача інформації з вищих рівнів управління на
нижчі. Їх мета - спрямування, координація й оцінка діяльності підлеглих. За
допомогою низхідних комунікацій підлеглим передається інформація про поточні
завдання, рекомендовані процедури, прийняття рішень тощо.
Висхідні комунікації – це передача інформації з нижчих рівнів управління на
вищі. Метою таких комунікацій є отримання керівниками інформації про стан справ на
нижчих рівнях управління, а саме: про поточні проблеми працівників, хід виконання
завдань тощо. Обмін інформацією по висхідній здійснюється у формі звітів,
пропозицій, пояснювальних записок тощо. Висхідні комунікації мають тенденцію до
більшого викривлення інформації проти низхідних.
Горизонтальні комунікації мають місце між членами однієї групи або
працівниками одного рівня. Їх мета - прискорення й полегшення обміну інформацією
в організації, координація і інтеграція різних функції. Горизонтальні комунікації
можуть бути як формальними, так і неформальними.
Діагональні комунікації – це комунікації, які сполучають функції і рівні
управління організації, проходять крізь них. Вони важливі, якщо члени організації не
можуть здійснювати ефективний обмін інформацією іншими каналами.

91