Page 91 - 4329

– передає це повідомлення відправнику.
Відправник, у свою чергу:
– декодує це повідомлення;
– порівнює інформацію відправника із власною концепцією комунікації і
визначає ступінь їх взаєморозуміння.
Безумовно, наявність зворотного зв’язку збільшує тривалість комунікації,
ускладнює процес, але підвищує його ефективність, забезпечує впевненість у
правильності інтерпретації концепції комунікації.

2 Міжособові та організаційні комунікації

Процес комунікації стосується взаємодії між людьми взагалі. Для
характеристики процесів комунікації між двома та більше особами застосовують
термін “міжособові комунікації”.
В організації працівники грають певні ролі, діють в умовах ієрархії влади. Це
вносить суттєві зміни в характер комунікації, ускладнює їх. Тому для позначення
процесів комунікації у межах організації використовують поняття “організаційні
комунікації”.
Вирізняють 3 основні методи міжособових комунікацій:
1) усна комунікація;
2) письмова комунікація;
3) невербальна комунікація.
Усна комунікація – найбільш поширений метод обміну інформацією між
людьми. До популярних форм усної комунікації відносяться: промови, групові дискусії,
телефонні розмови, розповсюдження чуток тощо.
Переваги усної комунікації:
1) швидкість обміну інформацією;
2) хороший зворотній зв’язок завдяки безпосередньому контакту
(можливість поставити запитання, уточнити повідомлення, виявити згоду чи незгоду
тощо);
3) простота здійснення комунікації.
Недоліки усної комунікації:
1) використання для повідомлення неадекватних слів;
2) можливість пропустити у повідомлені суттєві деталі;
3) велика ймовірність забування почутої слухачем інформації;
4) викривлення повідомлення при його подальшій передачі.
Формами письмової комунікації виступають: накази; розпорядження, листи,
звіти та інші засоби комунікації, які використовують письмові символи.
Переваги письмової комунікації:
1) незмінність впродовж тривалого часу, може зберігатися;
2) матеріальність, помітність;
3) спроможність піддаватись перевірці;
4) ретельне формулювання, обміркованість, логіка і точність.
Письмові комунікації використовують, насамперед, за потреби найточніше
передати зміст складної та об’ємної інформації.
Невербальна комунікація – це обмін інформацією без використання слів
(натомість застосовуються різні символи). Функціями невербальної комунікації є:
доповнення й заміна мови; відображення емоційного стану партнерів по
комунікаційному процесу.
Класифікація невербальних засобів комунікації наведена в табл. 4.1.

90